%PM, %21 %934 %2017 %21:%Дек
Зміни до процесуальних кодексів від 15.12.2017
15 грудня цього року збіглося відразу три події: день працівника суду, початок роботи Верховного Суду і вступ в силу нових процесуальних кодексів. Так, що, тепер подаючи позови до господарського, адміністративного або до місцевого загального суду потрібно керуватися положеннями «оновленого» законодавства. Однак, у будь-якого юриста зараз на супроводі знаходяться кілька справ, які були подані до суду ще до вступу в силу нових кодексів. У такому випадку логічним є запитання: за якими процедурами будуть розглядатися ці справи?
Ми розглянемо дані нововведення на прикладі Господарського процесуального кодексу України.
Частково питання застосування «нового» кодексу до «старих» справах врегульовані Перехідними положеннями нової редакції ГПК України (далі ПП).
Так якщо позов був поданий до 15.12.2017 р, але провадження по ньому не було відкрито до цієї дати - це справа розглядатися буде за «новими» правилами, встановленими ГПК України, з одним винятком - суд не може залишити позов без руху або повернути його позивачу в тому випадку, якщо такий документ поданий з дотриманням норм, що діяли раніше.
Згідно п. 9 ПП справи в судах як першої, так і апеляційної інстанцій, провадження в яких відкрито до вступу в силу цієї редакції Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після вступу в силу цієї редакції Кодексу. На перший погляд здається все зрозуміло, проте давайте проаналізуємо все більш детально:
Так, якщо у Вас розглядається спір, який міг бути розглянутий за правилами наказного провадження, то відповідно до п. 12 ПП, за клопотанням позивача він може бути розглянутий в такому порядку лише за умови, що його розгляд не розпочато за правилами позовного провадження. Дане формулювання зовсім не полегшила завдання ні позивачам, ні суддям оскільки:
- по-перше позов і заява про видачу судового наказу все-таки є різними процесуальними документами;
- по-друге наказне провадження не передбачає взагалі можливості призначення судового засідання, оскільки таке визначення характерно тільки для позовного провадження.
Таким чином, положення п. 12 ПП свідомо «мертвонароджена» норма, оскільки відповідно до норм «старого» ГПК України, розгляд справи в позовному провадженні почалося з відкриття провадження у справі. Крім того, у мене викликає питання сама можливість реалізації даної норми шляхом подачі клопотання навіть в разі, якщо провадження не було відкрито до набуття чинності нової редакції ГПК України, оскільки не врегульовано питання заміни позовної заяви на заяву про видачу наказу. Думаю, в останньому випадку позивачеві логічніше подати клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Що стосується самого позовного провадження, тут теж не все так гладко. Так оскільки положеннями ст. 176 ГПК передбачено, що суд при відкритті провадження визначає в якому порядку (загальному або спрощеному) буде розглядатися справа і право такого вибору на інших стадіях суду не надається, отже, перейти на «спрощену процедуру» після відкриття провадження суд можливості не має. Таким чином, виходячи з логіки речей, справи по яких провадження відкрито до 15.12.2017 р повинні слухатися в загальному позовному провадженні.
Слід звернути увагу, що оскільки вимоги до позовної заяви на сьогоднішній день, відрізняються від банків, що діяли раніше, то на позивача покладається обов'язок подати підтвердження, що їм не подано інший позов до того ж відповідача, з того ж предмета і з тих самих підстав, а також довідку у кого знаходяться оригінали доказів, копії яких подані з позовною заявою і попередній розрахунок судових витрат.
Окремого розгляду потребує питання процесуальних строків в господарському процесі.
Так, ГПК України встановив тільки загальний порядок обчислення строків, а ось ПП не містять в собі ні слова про те, як вважати такі терміни у справах, поданими до набрання ним чинності.
Намагаючись хоч якось заповнити такі прогалини на сайтах деяких судів була розміщена інформація, що суддями запропоновано:
- справи, розгляд яких по суті вже розпочато - продовжувати зі стадії розгляду по суті - в порядку ч.2 ст. 195, ч.3 ст. 201 нового ГПК України, тобто в межах 30 днів з дня відкриття головуючим суддею першого судового засідання, яке буде проводитися вже по-новому процесу;
- справи, розгляд яких по суті ще не почалося - розглядати з урахуванням стадії підготовчого провадження в порядку ч.3 ст. 177 ГПК України.
Навіть усвідомлюючи всю проблематичність процесу, в зв'язку з переходом на нові правила і приведення матеріалів справ у відповідність з новими вимогами, така позиція не зовсім обгрунтована. Візьмемо конкретний приклад - справа слухається з вересня 2017 року, однак, незважаючи на наявність декількох засідань і апеляційної скарги суд не перейшов до розгляду по суті *, а, отже, зараз починає з підготовчого провадження, що може істотно затягнути терміни ще на 3 місяці.
* (Дане питання в старому кодексі не врегульовано, але виходячи з практики ВГС він має місце з того моменту, коли суд після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків, розгляду інших клопотань переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог .)
Що стосується розгляду справ апеляційними судами, то ст. 270 ГПК України спочатку передбачає, що воно здійснюється в порядку спрощеного виробництва, в зв'язку з чим будь-яких проблем в цьому не вбачається.
Терміни подачі апеляційної скарги будуть визначатися виходячи з того, коли були прийняті оспорювані рішення:
- якщо до 15.12.2017 р - то за правилами «старого» кодексу;
- якщо після 15.12.2017 р - то виходячи з положень «нового» ГПК України.
Крім того, слід звернути увагу, що в силу положень п.17.5 ПП до моменту забезпечення технічної можливості формування і перегляду електронної копії справи суду першої інстанції, порядок подачі апеляційної скарги залишається незмінним - так апеляційні скарги подаються до суду першої інстанції, а не в апеляційний суд як це передбачено ст.257 ГПК України.
Залишається побажати, як суддям, так і всім учасникам господарського процесу, стійкості і терпіння в даний непростий перехідний період.
Алексей Ющенко адвокат, переклад ЮТК
Опубликовано в Библиотека юриста
Последнее от юрист Кизима И.В.
- Чи можна обходити закон
- Клиенты адвоката зачастую сами себе злейшие враги. Клієнти адвоката найчастіше самі собі найлютіші вороги
- Продать – дарить – завещать квартиру если владелец за границей. Договор дарения. Доверенность на дарение
- Продати - дарувати - заповідати квартиру якщо власник за кордоном. Договір дарування. Довіреність на дарування
- Затягивание судебного процесса по-новому