Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%AM, %19 %462 %2013 %10:%Янв

Зміни у правовому статусі арбітражних керуючих

Оцените материал
(6 голосов)
Писати про зміни у правовому статусі арбітражних керуючих за новою редакцією закону «Про банкрутство», яка набирає чинності 19.01.2013 року справа невдячна.
По-перше - традиційно саме в питаннях діяльності арбітражних керуючих сувора дійсність разюче всього відрізняється від проголошуваних законодавством принципів.

По-друге, в порядок денний другої сесії Верховної Ради поточного скликання вже включений для розгляду у другому читанні законопроект № 0883, серйозно цей статус знову міняє.

Але все-таки ризикну. Щоб не заплутати читача, по більшій частині звернуся до новел, які вже прийняті і ось-ось увійдуть в силу, згадуючи про положення законопроекту № 0883 тільки в крайніх випадках.

Отже, одна з ключових фігур у справі про банкрутство - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Він більше не суб'єкт підприємницької діяльності і йому не потрібна ліцензія. Арбітражні керуючі нині - самозайняті особи, при тому настільки зайняті, що навіть його стажисту не можна поєднувати свою роботу з будь-якими іншими оплачуваними видами діяльності крім науки, викладання та творчості. Окремо прописано, що стажисту арбітражного керуючого не можна займатися адвокатською практикою.

Арбітражному керуючому гарантують оплату праці, яка складається з основного та додаткового винагороди. Основне (щомісячне) - від 2-х до 10 мінімальних заробітних плат. На стадії розпорядження майном виплата основного винагороди гарантується передоплатою на депозит нотаріуса.

Додаткове - 5% від вартості стягнутих на користь боржника активів, які перебували у третіх осіб на момент порушення справи про банкрутство та 3% - від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів. Апелюючи недавно минулій на порталі інтернет - конференції, уточню, що право на отримання 3% виникає з моменту виплати кредиторам відповідної черги, тобто виплачується (або утримується самостійно) керуючим одночасно з виплатою кредиторам.

У 5-у чергу виплачується тільки «проценти за виплату кредиторам, які отримують позачергове задоволення і при цьому віднесені до конкурсних». Мін'юст у своїй пояснювальній записці до законопроекту № 0883 визнав, що раз таких конкурсних кредиторів у природі немає, то нехай в будь-якому випадку свої 3% керуючі одержують в 5-у чергу. Перетворюючи все додаткова винагорода у вічне «варення на завтра» законодавець стимулює арбітражних керуючих вишукувати щодо легальні (завищення витрат) і зовсім нелегальні способи вишукувати кошти на це саме «варення» вже сьогодні. Постраждають у результаті інтереси як боржника, так і кредиторів.

При порушенні справи про банкрутство арбітражний керуючий призначається за допомогою автоматизованої системи, і тільки якщо обраний «бездушною машиною» кандидат не подасть заяви про вступ у справу, призначається керуючий, обраний судом. (За проектом № 0883 кулька рулетки повинен крутитися двічі, перш ніж суд отримає право призначити кандидата самостійно).

Автоматизована система призначення розпорядників майна утрудняє призначення ініціюючим кредитором «свого» арбітражного керуючого в «замовних» банкрутства. Призначення за допомогою автоматизованої системи діє тільки на стадії розпорядження майном, але це якраз та стадія, на якій грамотний арбітражний керуючий дізнається всі слабкі місця і фінансові таємниці підприємства - боржника.

Ця ж автоматизована система, за теорією ймовірності припускає призначення розпорядника майна в інший регіон, є однією з причин, що змушують арбітражних керуючих активно приєднуватися до асоціацій-об'єднанням-організаціям, що діють на території всієї України або значної її частини.

 Формально органи самоврядування арбітражних керуючих набувають великого значення - створюються кваліфікаційна та дисциплінарна комісії, більшість у яких (4 людини з 7) належать представникам арбітражних керуючих. Тобто створюється видимість, що за аналогією з адвокатурою питання про прийняття в професію і вигнання з неї тепер будуть вирішуватися всередині цеху.

Ось тільки органи самоврядування ці, м'яко кажучи, якісь дивні - замість очікуваного і легко организуемого порядку формування представницького органу (місцеві і не лише місцеві організації арбітражних керуючих в Україні і так є, і вони в два рахунки організували б по 2-3 делегата для участі у всеукраїнському з'їзді представників професії), вся влада передається якоїсь міфічної «всеукраїнської саморегульованої організації», яка складається з «не менш ніж 100 членів».

Яких саме (поіменно) 100 спартанців мали на увазі автори закону, здогадатися не складно. У своїх «листах щастя», розісланих всім арбітражним керуючим за списком, колишній співробітник Мін'юсту, а нині керівник громадської організації А. Родзинський жирним шрифтом виділив, що «Всеукраїнська громадська організація« Українська палата арбітражних керуючих »для досягнення своїх цілей ефективно співпрацює з органами влади , в тому числі Міністерством юстиції України ». Хто розумний, той зрозуміє - до моменту вступу закону в силу таких знайшлося вже більше 550.

Рішення домагатися статусу всеукраїнської саморегульованої організації арбітражних керуючих прийняв і Союз криза - менеджерів України. Подібні заклики міститися і на сайті Асоціації правників України. Цілком можливо, що необхідний статус отримають кілька організацій, при чому не факт що саме 4.

Як Мін'юст планує розподіляти між ними 4 місця до комісіях? Та дуже просто - зводячи до мінімуму практичну цінність цих місць. За законопроектом № 0883 кваліфікаційна комісія складається з 9 осіб, 5 з яких - співробітники Мін'юсту, що становить кворум для роботи комісії і без жодних керуючих. Дисциплінарної комісії і зовсім немає, всі перевірки проводить Мін'юст, а рішення по них приймає кваліфікаційна комісія.

Питання відповідальності арбітражного керуючого за свої дії вирішується суто декларативно. За шкоду, заподіяну ненавмисної помилкою, ніби як покладена страхова виплата, але при цьому обов'язкового страхування відповідальності арбітражного керуючого перед третіми особами чинним законодавством не передбачено.

За шкоду, заподіяну умисними діями, несе відповідальність своїм майном, при цьому обов'язок створювати страхові фонди ні у самого керуючого, ні у «всеукраїнських організацій» не передбачена.

Так, маленька деталь наостанок - про порушення кримінальної справи відносно арбітражного керуючого правоохоронний органи зобов'язаний повідомити орган з питань банкрутства (Мін'юст).

Разом - тенденція до монополізації ринку послуг арбітражних керуючих, виразно помітна в останні роки, придбала своє юридичне закріплення. Діяльність арбітражних керуючих назвати «незалежної професійної» скоро можна буде хіба що в насмішку. Послуги арбітражних керуючих стануть дорожче, але врядли стануть професійніше.
Надежда Ивашкова
Юрист
переклад ЮТК
Прочитано 3719 раз

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×