я, магістр права, юрист Ігор Кізіма, щоби отримати інформацію, якою планую поділитися з вами витратив чимало часу, нервів і сил.
основні напрямки нашого руху не лише пропрацьовані грунтовно на теоретичному рівні, а й отримали вже успішну апробацію. Хто приєднається до нас, на протязі року спільної роботи не лише розпочне діяти у заданому напрямку, а й зможе на подальше без юридичної допомоги відстоювати свої права, оскільки я не пропоную вам рибку - я пропоную вам вудку і вміння нею самому ловити рибку.

Не платити за комуналку правильно! Не платити податки правильно! Якщо ти поважаєш себе - тобі з нами по дорозі. Приєднуйся до нас (ГО "Суспільний договір") і ми разом порахуємося з державою за зниклі ваучери, за не одержані земельні ділянки, за згублені накопичення за часів СРСР і багато іншого.

Для цього (тільки лише один хід з безлічі напрацьованих і підтверджених практикою) подача податкової декларації із зазначенням боргу громадянина перед державою з якого віднімати (проводити взаємозалік) того, що вимагає держава з вас. Протягом річної програми ви детально дізнаєтеся як бути гідним громадянином, а не пригнобленими олігархами тєрпілами і лохами (якби грубо це не звучало, однак це так).
Ми маємо в цьому напрямку позитивні, підтверджені на практиці, результати.

Бажаючи приєднатися звертайтеся через "Отправить сообщение" на сторінку НЕ ПЛАТИ ЗА КОМУНАЛКУ ПРАВИЛЬНО https://www.facebook.com/neplatitkommunalku/

Художній фільм "29.10.17"
Это история нашей жизни.. Жизни в Украине в 1990-2016 годах. История о том, что трогает за живое каждого украинца..
Смотрите в ноябре 2016 года фильм национального масштаба "29.10.17"

{youtube}-xF0V-j5SxU|600|450{/youtube}

Кроме того, есть много примеров бланковых отписок-ответов в которых отказывается в рассмотрении обращений без объяснения, мотивации конкретных причин.
Сейчас мы окончательно не выяснили - это наши там творят или сами европейские судьи -  европейцы. Вот именно это мы хотим выяснить у представительств ЕС, ООН и наших органов власти.
А также мы должны обратиться к Уполномоченному по правам человека.
Так что для затравки первое обращение пошло.

Представництву Європейського Союзу в Україні

вул. Володимирська 101
Київ, 01033

Україна

 

Громадська організація «Суспільний договір»

02090, м. Київ, вул. Празька, 3

тел. (063) 539-42-13,

(096) 545-40-33,

(095) 573-20-30

 

Шановний пане Я. Томбінські!

Оскільки наш лист до Голови Європейського суду з прав людини напевне не дійшов, хоча судом він отриманий все ж таки був, разом з нашою скаргою до Європейського суду щодо порушення права громадян на управління державними справами.

Оскільки відповіді з Венеційської комісії (Європейської комісії за демократію через право) на наш лист від 26.05.2014 року ми так і не отримали.

Оскільки листа адресованого членам Європарламенту ми, беручи невдалий досвід звернення до Венеційської комісії і Голови Євросуду навіть і не надсилали.

 То, вирішили звернутися до Вас, покладаючись на Вашу честь і порядність, допомогти нам достукатися до вказаних вище інституцій та високоповажних осіб з проханням Вашими засобами (разом з дипломатичною поштою чи іншим доступним для Вас способом) передати (переслати) додані до цього звернення листи до адресатів: Голові Європейського Суду з прав людини, Членам Європейського Парламенту, Європейській комісії за демократію через право.

Також, ми дуже просимо Вас, високоповажний пане Томбінські,висловити свою думку, а також з’ясувати думку Представництва ЄС в Україні, власне бачення та позицію щодо фактів та тверджень викладених у доданих відкритих листах до цього звернення.

 

Враховуючи вказане та керуючись Міжнародним актом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод

 

ПРОСИМО:

 

-  висловити свою думку, а також з’ясувати думку Представництва ЄС в Україні, власне бачення та позицію щодо фактів та тверджень викладених у доданих відкритих листах до цього звернення;

 - передати адресатам додані до цього звернення листи;

- відповідь надати письмову на вказану вище адресу.

 

Додатки:

1) Application to The President of the European Court of Human Rights 2016.06.21;

2) Application  Members of the European Parliament about the unfair and unlawful “privatization” 2016.06.21;

3) Appeal on the inadmissibility of amending the Constitution of Ukraine and seeking assistance on this matter 2016.06.21 to The Venice Commission of the Council of Europe Council of Europe;

4) копія опису вкладення та фіскального чеку від 25.01.2016 року;

5) копія відповіді Європейського суду на кореспонденцію від 25.01.2016 року;

6) копія повідомлення про вручення від 30.05.2014 року та фіскального чеку від 26.05.2014 року;

7) копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ГО «Суспільний договір».

 

З повагою, учасники громадської організації «Суспільний договір»

Президент

ГО «Суспільний договір»                                                       Ігор КІЗІМА

Для продолжение этой работы нужна как финансвова, так и личная поддержка граждан.

Нужна поддержка для организации активного наступления на представительство ООН и Евросоюза в Украине.

Кто может поддержать лично (волонтерской) - пишите в комментах, кто может помочь копейкой р/с ПАО "Приватбанк" счет 5168 7420 6520 8112

дополнительно http://ut.kiev.ua/sd/deyatelnost/item/1850-ne-virtei-ne-rozrahovuyte-na-evropu-i-evrosud-bo-tse-zgubit-ukrayinskiy-narod.html

Очень информативно о сути нашей работы https://www.youtube.com/watch?v=lQeiDnE-9l0

The High Court! Dear LCIA arbitrators! Honourable members of Parliament and Government of the UK! Honourable members of the European Parliament! Honourable Members of Parliament and Government of the United Kingdom of Great Britain! Members of the European Parliament!

                                                           Please do not ignore and respond to this letter.

Ukrainian oligarchs have been systematically suing each other in your courts over the disputes between them. For some reason they have never been questioned as to the legality of the ways they had obtained the property under dispute.

For example, Mr.Mr.  Grigorishin, Kolomoisky, Akhmetov, Pinchuk and others litigate over the property, most of which has been obtained by them in a criminal way. Through their paid lobbyists in the Parliament of Ukraine (Verkhovna Rada) this gentlemen have done their best to have it legalized, which fact does not diminish, but increases the illegal nature of theirs and their lobbyists’ deeds.

We are talking here about the unfair and unlawful “privatization”, during which all of the Ukrainian people were robbed. We are speaking about the wrongfulness of the privatization as such.

Under the previous Government it has become extremely widespread to acquire the ownership rights to state objects (by Ukrainian Law meaning: objects, belonging to people) in ways, other than privatization. For the investors those ways had significant advantages over the legal privatization, as they provided   the investors with opportunity to sell state property at low prices, without competition. It was quite easy and safe to cover up these crimes in the totally corrupt system of governance.

On the 05/07/2005, the Head of the State property Fund, the late Valentyna Semenyuk , when answering the MP’S questions, figuratively stated, that Ukraine had two centres of privatization at that time: the State Property Fund and the shadow privatization. According to her, the shadow privatization under the old government amounted to the 60-70% of the total alienation of the state property.

{youtube}cKUheFFNqAQ|600|450{/youtube}

Initially among the most widespread ways of the non-privatization acquisition of state property there were fictitious proceedings of bankruptcy and collateral (for credit to commercial banks and mortgage tax). By artificially created insolvency the state property that was mortgaged, was passed directly to the creditor under liquidity, at lower cost. In cases of bankruptcy the state property was also sold out at a reduced cost, in a non-transparent way. It was quite difficult to detect dishonesty of the participants, since the management of the enterprises were often involved in those agreements with the lenders, and the agreements themselves being under the auspices of the relevant authorities.

Another way of the unfair, non-privatization purchase of state property came into action in Ukraine in the late 90s: as the additional issue of shares in joint stock companies, where the state owned the controlling stake. Due to the additional emission the private investors achieved significant reduction of the state share. Consequently, the state object was turned into a private one without any privatization procedure.

The main way of the illegal acquisition of the assets of large state enterprises was the creation of a new clone-company, often in the form of a closed joint stock company, to which the property of the original state enterprise was transferred. The original state company was left with the debts and illiquid assets (usually unprofitable social objects). Sometimes such a transfer of state property was carried out several times, as a result of which the relationship of the property and the original owner (state enterprise) became lost.

The property, which was introduced in the authorized capital, according to the Ukrainian legislation on economic societies (companies) would automatically become the property of the new company. Instead, the state received the corporate rights. In such a transfer of property the state suffered a double loss: a) losing the right to restitution after leaving the new company; b) the state joint-stock company,the production assets of which were transferred into the authorized capital of the new company, as a rule, would turn into a dummy company and lose its investment attractiveness.

 

Of the most resonance in Ukraine there have been the following facts of such transformation into "dummies" of the three largest Ukrainian manufacturers - JSC "Rosava", JSC "Makiyivka Steel Works" and JSC "Nikopol South Pipe Plant".

The technology of the privatization, that was applied in Ukraine, was based on the peculiarities of the mentality of the population at that time. It was necessary, that the new reform process did not cause resistance of the public. To this end, the mechanism of privatization of state enterprises was supplied with two "shock absorbers", and they were as follows: the " purchase" of state property by its employees and the use of privatization securities for the participation of the population in the privatization process. As means of payment "property certificates" were introduced in the sale of production facilities and "residential checks" - for housing privatization. This mechanism enabled the easy pass of the privatization legislation through the Parliament. The population had high expectations of the fact, that they received an opportunity to participate in the privatization of state property. The very ideology of Ukrainian Legislation supported the idea of equal opportunities for all in this historic process of redistribution of property.

And, perhaps, the most important thing: having given the citizens the privatization certificates for the equal and fair distribution of the state property, the state (represented by the Parliament) failed to establish the mechanism, by which every citizen / citizens would be able to exchange their privatization certificate for a specific property in kind.

Thus all the state property, that was to be divided equally between all the citizens of Ukraine, fell into the hands of a few oligarchs. And that is the property, over which these oligarchs file suits in the recognised European institutions.

Besides, the legal analysis, undertaken by our colleagues, reveals the fictitious nature and an illegal character of privatization of the national wealth of the Ukrainian people, i.e., of the national (state) property, on the basis of the following:

1. As of 1990, i.e., the year of Declaration of State Sovereignty, 52 million Ukrainians  were the owners of the national (state) property, i.e., of the national wealth, according to Article 10 of the Constitution of the Ukrainian SSR.

2 . On 24/10/1990, the implementation of the Article 10 of the Constitution of the Ukrainian SSR was stopped by the act of legislation N 404 -XII of the Ukrainian SSR. It was stopped until the new Constitution of Ukraine came into effect on 13/07/1997.

 

Furthermore, Article 170 of the Constitution of the Ukrainian SSR pointed out that "all legislative and other acts of state bodies of Ukraine are issued only on the basis of and in accordance with this Constitution.

 

In other words, all the legislative acts on privatization, as well as "privatization” itself, are fictitious and illegal from 24/10/1990 until 14/07/1996, as the result of the absence of the constitutional propositions.

 

Presently, it is claimed that the Constitution of Ukraine needs to be changed because it is necessary to decentralize power. While making this claim, authorities are persistently concealing the fact that in order to achieve decentralization of power and devolution, one must simply exercise the Constitution, which is currently working, and start with the creation of local communities (Articles 140-143).

We believe that all the work of the Court and Parliament of Great Britain, same as of the European Parliament, is based on the principles of justice and legality, and that is why we are looking forward to your reaction to the above facts. We would appreciate it greatly, if you could respond in a written way.

Sincerely yours,

 Members of NGO "Social Contract"

Звернення українською мовою

{youtube}A6tu0x2dCCg|600|450{/youtube}

 

Сутність цього флашмобу розкривається через ютубканал ЧИСТА ДЕМОКРАТІЯ.
Кожен з громадян України має право на участь в управлінні державними справами. Проте, і ми маємо наразі щодо цього юридичні докази, пересічний українець не має в реальності цього права. Всі ми українці - це український народ. А саме український народ - джерело влади.
Через не складні логічні міркування ми не можемо дійти до висновку, як такого, що закони, що приймає Верховна рада, нормативні акти, що приймає Кабінет міністрів - є актами які не виражають волі народу, а отже виконувати їх ми не зобов"язані.
Тобто, ці акти виражають волю олігархів та інших товстосумів, що мають у великій політиці своїх ставлеників.

Приєднуйтеся до нас! Разом переможемо! Беріть владу у свої руки.
Детально про це та інше

в нашій групі операція "АнтиприХватизація" у Фейсбуку https://www.facebook.com/groups/1628825767348263/
та ВКонтакті https://vk.com/club28634838

на ютуб-каналі ЧИСТА ДЕМОКРАТІЯ https://www.youtube.com/channel/UCoS057s0KDkWqfL_9nHoutA

{youtube}i9-FRtqUYd4|600|450{/youtube}

тут я вам його не можу розкрити, оскільки справа ще триває.

До того ж, тут не про це. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Чех Н.А. (дай їй бог здоров"я) в описовій частині рішення повністю виклала те, що я писав на адресу Київенерго. На це мало які судді йдуть, і я зрозумів, що суддя підтримує мене в цьому.

Ось ці рядки: "До ПАТ "Київенерго" він (позивач) має наступні претензії:

протиправне вимагання укладення прямих договорів із споживачами у вигляді договорів приєднання;

відсутність між ПАТ "Київенерго" та Київрадою згідно п.9 ч.1 ст.7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", який мав би передувати укладенню індивідуальних договорів;

приватизація "Київенерго", яка є власністю українського народу, є протиправним;

все, на чому "Київенерго" заробляє мільярди, належить киянам;

"Київенерго" спалюють газ, виробляючи одночасно електричну і теплову енергію, проте, споживачі за один і той же спожитий газ оплачують двічі.
якщо кому потрібна юридична допомога - звертайтеся до магістра права, юриста Ігоря КІЗІМА
Мушу нагадати всім бажаючим киянам, що вони мають можливість подати позов про

перерахунок нарахованих сум Київенерго з врахуванням того, що Київенерго

використовує для їх виробництва майно громади. Детальніше http://ut.kiev.ua/sd/deyatelnost/item/1841-kiyivenergo-zmenshit-vartist-svoyih-poslug-dlya-kiyan.html

Повний текст рішення http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56854102

Ухвала про забезпечення позову http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54278299

Київська місцева прокуратура № 6
(колишня Печерського району м. Киэва прокуратура)

Громадської організації «Суспільний договір»
02090, м. Київ, вул. Празька, 3
 
Кізіма Ігоря Віталійовича
02090, м. Київ, вул. Празька, 3


Повідомлення
про вчинення кримінального правопорушення


19.05.2015 року громадянин України Кізіма І.В., звернувся до Адміністрації Президента з заявами адресованими Президенту України: 1) щодо права власності Українського народу на природний газ, що видобувається в Україні; 2) щодо «нової хвилі» приватизації; 3) щодо змін до Конституції України у частині децентралізації.

У відповіді (від 17.06.2015 року № 45-01/305) Адміністрація Президента вказує, що передала моє звернення членам Конституційної комісії для опрацювання.

При цьому дана відповідь не містить жодних документальних підтверджень такої передачі.  Так, згідно правил діловодства у відповіді, яку отримав гр. Кізіма малися б бути зазначені два адресата – перший – Конституційна комісія (натомість АП стверджує, що передано членам комісії, тоді як передати вона мала саме Конституційній комісії як органу), другий – гр. Кізіма (для відома).

Додатком для першого адресата малося б бути додане безпосередньо саме звернення громадянина.

Проте, додатком до відповіді від 17.06.2015 року № 45-01/305 Адміністрація Президента звернення громадянина ні членам комісії, ні Комісії як органу не передає.  До того ж, Адміністрація Президента мала передати звернення не членам комісії як таким, а Конституційній комісії як спеціальному допоміжному органу при Президентові України.

Відповіддю від 02.07.2015 року № 44-01/1926 Адміністрація Президента (надалі – АП) повідомляє гр. Кізіма І.В. про те, що звернення щодо - 1) зупинення нової хвилі приватизації та 2) щодо отримання безкоштовно громадянами природного газу, видобутого в Україні (не включаючи витрат на доставку) – надіслано за належністю до Уряду України для опрацювання порушених питань, прийняття необхідних рішень та інформування громадянина про результати.

Відписка вказаних звернень на інших адресатів є протиправною, оскільки:

1) вони адресовані Президенту як гаранту конституційних прав громадян (жоден інший орган влади чи посадова особа не має функцій Гаранта);
2) згідно п.п. 20) п. 4 Положення про Адміністрацію Президента адміністрація організовує розгляд звернень громадян, громадських організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції   щодо розв’язання порушених у них проблем.

Отже, АП не підміняє собою гаранта Конституції і конституційних прав і свобод громадян – Президента України, а лише обробляє такі звернення, систематизує для зручності в ознайомлені з ними та оптимізації реагування на них Главою Держави.

Зазначене зовсім не узгоджується з відпискою таких звернень іншим адресатам – органам влади. Оскільки законодавством зворотній зв'язок між громадянами і Президентом передбачений саме за посередництвом АП – органом який систематизує та оптимізує такий зв'язок у порядку звернень громадян.

Натомість, АП всі звернення, направлені до неї на ім’я Президента пересилає іншим адресатам, що є протиправним.

03.09.2015 року на ім’я Президента через Адміністрацію Президента звернулась громадська організація «Суспільний договір» заявами:

1)  вих. № 03/09/15/1 від 03.09.2015 щодо відновлення право громадян України на використання природного газу, що видобувається в Україні, без оплати його вартості як товару та відновлення права власності на цей газ Українського народу;

2)  вих. № 03/09/15/2 від 03.09.2015 щодо припинення протиправних намагань змінити Конституцію України, без широкого обговорення з Українським народом та без проведення референдуму;

3) вих. № 03/09/15/3 від 03.09.2015 щодо припинення приватизації залишків державного майна;

4) вих. № 03/09/15/4 від 03.09.2015 щодо встановлення компенсаційних механізмів втрат громадян України, Українського народу від несправедливої приватизації, способів та методів відновлення справедливості у розподілі державного майна та встановити правила перегляду результатів приватизації або вчинити інші дії, визнані Президентом як доцільні, з метою відновлення справедливості у сфері приватизації національного багатства України з тим, щоби кожен громадян став реальним співвласником держави Україна, а не поповнював багатомільйонну армію жебраків;

5)  вих. № 03/09/15/5 від 03.09.2015 щодо встановлення права громадян України призупиняти виконання обов’язків перед державою, якщо держава не виконує власних зобов’язань по відношенню до таких громадян.

У відповіді від 22.10.2015 року № 47-01/136 з Адміністрації Президента повідомлялося ГО «Суспільний договір» про те, що звернення щодо приватизації державного майна та використання природного газу надіслано для розгляду згідно з компетенцією до Кабінету Міністрів України.
У відповіді від 21.12.2015 року № 45-01/1040 з Адміністрації Президента повідомлялося ГО «Суспільний договір» про те, що:

А) Стосовно недоцільності змін до Конституції України – зазначено, що діє Конституційна комісія. При цьому, АП заяву ГО «Суспільний договір» на її розгляд не передає, і про ..виконанная п. 20 теж не згадується.

Б) Стосовно проведення децентралізації влади в Україні – у відповіді констатуються загально відомі факти, зокрема, що законопроект 1 липня 2015 щодо децентралізації внесений у Парламент Главою Держави. При цьому всі доводи і бачення нашої організації є повністю проігнорованими. Тобто, розгляд звернення з такого важливого суспільного питання закінчився наданням відповіді, в якій перераховані загальновідомі факти конституційного процесу і витяги із законодавства. На пропозиції і доводи недоречності певних моментів при децентралізації не було звернути взагалі жодної уваги.

В) Стосовно стверджуваного дисбалансу між ступенем реалізації прав та обов’язків громадянина та можливості укладення договору між державою і громадянином в частині визначення взаємних прав, обов’язків та відповідальності – у відповіді просто наведено деякі витяги вже існуючого законодавства, тоді як ми висловлювали своє бачення з розробки та удосконалення цитованих у відповіді норм. Це не є відповіддю по суті звернення, бо не містить не спростувань, не заперечень щодо пропозицій в ньому викладених.

І саме кричуще, це те, що ні відповідь АП від 21.12.2015 року № 45-01/1040 ні будь-яка інша не містить реагування на заяву ГО «Суспільний договір» (вих. № 03/09/15/4 від 03.09.2015) щодо встановлення компенсаційних механізмів втрат громадян України, Українського народу від несправедливої приватизації, способів та методів відновлення справедливості у розподілі державного майна та встановити правила перегляду результатів приватизації або вчинити інші дії, визнані Президентом як доцільні, з метою відновлення справедливості у сфері приватизації національного багатства України з тим, щоби кожен громадян став реальним співвласником держави Україна, а не поповнював багатомільйонну армію жебраків.

Таке неналежне реагування на звернення громадської організації ігнорує п.п. 5) п. 4 Положення про Адміністрацію Президента, згідно якого адміністрація забезпечує взаємодію Президента України з об’єднаннями громадян. Також цим порушено ст. 21 ЗУ «Про громадські обєднання», а саме право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами. Зауважемо, що право на звернення передбачає також право на отримання на належне реагування на це звернення, оскільки без такого право на зверненя позбавлене сенсу.

 Через протиправні діяння посадових осіб АП громадяни України не мають можливості достукатися до Президента України, не мають з ним зворотного зв’язку, що порушує право на їх участь в управлінні державними справами і право на звернення до Президента України.
АП за наслідками розгляду звернень мала (щоби її дії визнаваися правомірними) не відписувати останні на інших адресатів, а провести роботу із систематизації цих звернень, щоби на їх підставі подати узагальнюючі висновки і доповідні записки Президенту України.

Так як це й передбачено п.п. 20) п. 4 Положення про Адміністрацію Президента - «адміністрація організовує розгляд звернень громадян, громадських організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції  щодо розв’язання порушених у них проблем».

Проте, таких пропозицій щодо розв'язання порушених у них проблем на підставі наших звернень АП не сформовано та не подано, що підтверджується відсутністю зазначення про це у відписках-відповідях АП адресатам (як заявникам, так і іншим громадянам).
Через протиправні діяння посадових осіб АП, громадяни й за допомогою громадських організацій не мають можливості достукатися до Президента України, не мають з ним зворотного зв’язку, що прямо суперечить п.п. 5) п. 4 Положення про Адміністрацію Президента, згідно якого адміністрація забезпечує взаємодію Президента України з об’єднаннями громадян.

А на практиці виходить, що АП повністю підмінила собою Президента України, що є протиправним і злочинним по відношенню до громадян, Українського народу, особливо звернень що стосуються всього Українського народу, мають підвищену суспільну вагу.

Таким чином, громадяни України – зокрема учасники нашої ГО, позбавлені можливості звернутися до Президента та отримати реагування з важливого питання.

Це порушує право громадян, які є учасниками нашої ГО на звернення (це право передбачає також право отримання аргументованої мотивованої відповіді. А також опосередковано порушує право на участь громадян в управлінні державними справами. Ці права є одними з найважливіших конституційних прав та гарантій.

Громадська організація «Суспільний договір» має основною метою своєї діяльності – захист конституційних прав, свобод та гарантій громадян України.

Один з основних моментів – звернення направлялися Президенту як гаранту конституції, конституційних прав і свобод громадян, ці звернення стосуються важливих суспільних, державних, загальнонародних питань. А тому жоден з органів, крім Президента не повноважний їх розглянути, звісно за посередництвом АП, яка систематизує і оптимізує роботу Президента з такими зверненнями.

Таким чином, АП «підставляє» Президента України, який не має можливість отримати якісного зворотного зв’язку з громадянами України.
Звернення в порядку адміністративного судочинства з оскарженням відверто кримінальних діянь не забезпечить відновлення порушених прав громадянина, Українського народу, оскільки КПК України надає більше можливостей щодо встановлення обставин справи. А в адміністративному судочинстві тягар доведення буде покладено на позивача (заявників), що утруднить а то й унеможливить відновлення справедливості.

До того ж, вказані обставини справи дають змогу вбачати у діяннях посадових осіб АП при розгляді звернень громадян та ГО вчинення саме злочинів, передбачених ст.ст. 364, 367 КК України.

Зокрема, на наявність складу кримінальних правопорушень вказує системність протиправних діянь – АП постійно і не лише нам надає відписки і необґрунтовані, немотивовані відповіді. Доказом цієї обставини є значна кількість звернень у суд (дивіться офіційний реєстр судових рішень) з оскарженням діянь АП щодо не розгляду, неналежного розгляду звернень громадян, громадських організацій.

Зокрема, до Окружного адміністративного суді м. Києва з позовами до Адміністрації Президента справи щодо розгляду їх звернень зверталися особи у справах № 2а-2571/11/2670, №2а-6958/12/2670,   № 2а-9767/12/2670, № 2а-12666/11/2670, № 2а-4926/11/2670, № 2а-13090/11/2670, № 2а-10855/11/2670, 2а-11874/11/2670, № 2а-19188/11/2670, № 2а-4926/11/2670, № 2а-14531/09/2670 та інших.

Оскільки подібні діяння посадових осіб АП є системними – це ще одна обставина, яка позбавляє нас можливості і сенсу звертатися за відновленням справедливості до адміністративного суду.

На доказ неодноразовості та системності зазначених протиправних діянь посадових осіб АП надаються також копії відповідей Адміністрації Президента від 02.12.2013 року № 03-01/2840 та від 11.10.2012 року № 22/106757-26 гр. Єсипенко В.В.

Згідно ст. 364 КК України, зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Службова недбалість (ст. 367 КК України - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

При цьому в діяннях однієї посадової особи АП може бути службова недбалість, в діяннях іншої – зловживання службовим становищем.

 Зазначенні діяння посадових осіб АП дискредитують Президента України як Главу Держави та паплюжать авторитет влади як Президента, так і державної влади загалом.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 N 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» (питання щодо істотної шкоди) якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних  обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення  охоронюваних Конституцією України чи іншими  законами  прав  та свобод   людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність  та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету  та  престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів.

При вирішенні питання про те, чи є заподіяна шкода істотною, потрібно також ураховувати кількість потерпілих громадян, розмір моральної шкоди чи упущеної вигоди тощо.

Звертаємо увагу також, що відповідно до ст. 214 КПК України, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Фактичним існуванням доказів за даним повідомленням є наявність відповідей-відписок АП на адресу як ГО «Суспільний договір», так і громадян України та те, що такі відповіді-відписки суперечать законодавству України, зокрема Положенню про АП, згідно яких (п.п. 5), 20) п. 4) Адміністрація має систематизувати звернення громадян для Президента України та забезпечувати взаємодію Президента України з об’єднаннями громадян. А також наявність великої кількості звернень до адміністративного суду громадян зі скаргами на безпідставні відсилання їх звернень АП до інших органів влади.

Враховуючи вказане та керуючись ст. 214 КПК України

ПРОСИМО:

- внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо зловживання службовим становищем та щодо службового недбальства посадовими особами Адміністрації Президента (ст.ст. 364, 367 КК України) при розгляді звернень гр. Кізіма І.В., громадської організації «Суспільний договір» щодо питань загальнонародного значення, які стосуються всього Українського народу, є питаннями підвищеної суспільної уваги.
Додатки:

..
                   21.03.2016                                                                           гр. Кізіма І.В.


                   21.03.2016                                                      Президент ГО «Суспільний договір» Кізіма І.В.