Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Четверг, 03 Июль 2014 00:19

Заява про злочин: В Українського народу є власність, співвласниками цієї власності є громадяни України, і їхня власність мала б працювати в інтересах власників – громадян України.

Оцените материал
(15 голосов)
Ця заява - перший крок з декількох юридичних етапів, запровадження яких надасть змогу подати відповідний позов до Європейського суду з прав людини. Радимо всім приєднуватися до нас в рамках "Юридичного протесту ГО "Суспільний договір" - всім хто поділяє зміст цієї заяви робити те ж саме, що робимо ми. Група у Фейсбуку тут

Генеральному прокурору України

Заява

про вчинення кримінального правопорушення

 

Конституція України з часу її прийняття в 1996 році була визнана міжнародним співтовариством однією з найкращих у Європі і світі. З цього часу вона вперто не виконувалася органами влади, які на даний момент, не мають бездоганної легітимності, оскільки створені ще до вступу Конституції України в законну силу.

Для прикладу, Київська міська рада мала би бути створеною територіальною громадою, проте Київська міська рада створена КМДА, а КМДА створена Київською міською радою. Ще для прикладу, Семиполківська сільська рада (с. Семиполки Броварського р-ну Київської області) створена указом Президії ВР УРСР у 1965 році, тоді як з 1996 року ця сільська рада мала би бути створена територіальною громадою. І так по всій Україні – жодна місцева рада не є органом територіальної громади, що є грубим порушенням Конституції України.

Після прийняття Конституції органи влади не піддавалися реорганізації або легалізації, відповідно до норм прийнятої в 1996 році Конституцією.

Найперше, що повинно було бути створене за Конституцією - це територіальні громади як суб'єкти публічного права, представники суверена і джерела влади, а також власника національного багатства - Українського народу - на певній території (ст.ст. 5, 13, 14, 140 - 143 Конституції України).

Згідно з Конституцією, місцеві ради повинні створюватися територіальними громадами, які за Європейською хартією місцевого самоврядування (та згідно європейської практики) мають бути юридичними особами зі своїми статутами, які згідно ст. 143 Конституції України безпосередньо або через утворенні ними органи (місцеві ради тощо) здійснювали б управління місцевими справами.

 Але Конституція України не виконувалася не тільки щодо сказаного. Належним чином не реалізовувалися права громадян, які викладені в Розділі 2. Такі права як право на безкоштовне навчання і право на безкоштовну медицину тощо, так і залишилися швидше бажаними, ніж реальними.

І весь час депутати, президенти і інші владні особи нам пояснювали, що для цього потрібно фінансування, якого немає. А тим часом у протиправний спосіб тривало розкрадання нашого національного багатства (ст.ст. 13, 14 Конституції України), яке повинно працювати саме на соціальну сферу, добробут громадян.

Тепер же, бажання змінити Конституцію України аргументується необхідністю здійснити децентралізацію влади. І при цьому органи влади наполегливо приховують, що для децентралізації влади та передачі повноважень на місця необхідно тільки лише виконати чинну Конституцію - починаючи зі створення територіальних громад як юридичних осіб публічного права, згідно Конституції України (ст.ст. 140-143), що підтверджено також численною практикою європейських країн.

При цьому, не зважаючи на те, що саме Український народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади, в нього про це не питають. Президент подав свій законопроект щодо змін Конституції, не запровадивши при цьому всенародного обговорення, влаштування публічних дебатів на телеканалах тощо. У групу робочу при Мінрегіоні ми змогли записатися задля обговорення пропонованих змін, проте з травня місяця на жодне засідання нас не запрошували (пояснення – ще не було засідання робочої групи).

Також наші «органи влади», які, нагадаємо, створені не зовсім в конституційний спосіб, вірніше не створені в конституційний спосіб, мають бажання і далі діяти протиправно - змінити Конституцію, яка повністю відповідає вимогам сьогодення і європейським зразкам.

Ми вважаємо, якщо і розглядати внесення змін до чинної Конституції, то зробити це треба спочатку реалізувавши (виконавши) її - а саме створивши територіальні громади як юридичні особи публічного права, які функціонуватимуть як повноправними суб'єкти права у правовідносинах в державі. Саме через територіальні громади Український народ матиме можливість ефективно слідкувати за збереженням національного (народного) багатства на місцях, не дозволяючи його розкрадати. Саме так живе Європа.

Змінивши Конституцію (і доказ  законопроекти як Уряду, так і Президента), наші «органи влади» порушать основоположні права Українського народу, як громадян усіх національностей, оскільки згідно ст.ст. 5, 157 Конституції України: «Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина (право громадян на пряме народовладдя через створення територіальних громад, право громадян на багатство Українського народу, право народу бути носієм суверенітету і єдиним джерелом влади). При цьому, право визначати або змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами (ст. 5). Принагідно також хочемо звернути вашу увагу на те, що офіційний переклад Європейської хартії місцевого самоврядування некоректний і перебріхує всю суть Хартії.

Згідно ст.ст. 13,14 Конституції України  (земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси тощо) є об'єктами права власності Українського народу.

З першого речення преамбули Конституції «Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей» виходить, що український народ складається з громадян України. Отже, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси тощо є спільною власністю всіх громадян України.

Згідно даних Держкомстату України на 1 лютого 2014 року чисельність населення України - 45 410 071 громадян. Тобто, кожен громадянин України має 1/45 410 071 частину від усієї власності Українського народу. Скільки оцінюється власність Українського народу ми даних не знайшли, проте цей показник не суттєво відрізняється від вартості національного багатства, яке оцінюється багатьма фахівцями, зокрема Інститутом економіки і прогнозування НАН України, в 2 трлн., доларів США. Або  42,62 тис. дол., на одного громадянина.

Якщо хтось скаже, що це не виділена в натурі частка, то ми скажемо, що вона мала б в такому разі, працювати на економіку країни, разом з частками інших співгромадян, передусім в соціальній сфері, а саме забезпечувала б  реалізацію конституційних норм щодо безкоштовної освіти, медицини тощо. Проте, Конституція України щодо прав та гарантій громадян ніколи не виконувалася, а політики постійно говорять нам, що норми Конституції України мають декларативний характер, позаяк не забезпечені відповідним фінансуванням.

Проте, з наведеного видно, що це далеко не так. В Українського народу є власність, співвласниками цієї власності є громадяни України, і їхня власність мала б працювати в інтересах власників – громадян України.

То де вони? Де наші 1/45 410 071 частини власності Українського народу, частини національного багатства? Чому вона не працює на нас, на Український народ?

Тому що вкрадені. Вкрадені через приХватизацію олігархами та приХватизаторами, які «за копійку» поскуповували те, що належить нам й іншим громадянам, діючи відповідно до злочинних схем, в обхід Конституції України.

До того ж, юридичний аналіз законодавства від 1990 року до цього часу показує:

- виключними власниками національного багатства, що було загальнонародною (державною власністю) за ст.10 Конституції УРСР станом на 1990 р. (на момент проголошення Декларації про державний суверенітет), були 52 млн. українців. До речі, нас 45 (а то й вже 37 мільйонів саме через те, що ця власність не працювала на загальний добробут народу у соціальній сфері економіки, народ України вимирає і виїжджає по закордонах у пошуках кращої долі;

-  24 жовтня 1990 року  ЗАКОНОМ  УРСР  “Про зміни і доповнення до Конституції (Основного Закону) Української РСР" N 404-XII було зупинено дію ст.10 Конституції УРСР про загальнонародну (державну) власність до набрання чинності нової Конституції (тобто до 13.07.1996 року);

-   стаття 170 Конституції УРСР встановлювала: "Всі закони та інші акти державних органів України видаються на основі і відповідно до цієї Конституції;

Тому з 24.10.1990 року і до 14.07.1996 року всі закони про приватизацію у відсутність норм Конституції - фіктивні, так само, як і сама псевдо-приватизація.

13.07.1996 року  громадяни України повинні були  прокинутися  заможними людьми, громадянами - власниками землі та її надр тощо (ст. 13-14 Конституції України) та власниками майна територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а саме:  рухомого, нерухомого майна, місцевих бюджетів, землі тощо (за ст. 140-143 Конституції України). Цього не відбулося. І не відбулося аж до цього часу. А тому, є нагальна потреба відновити конституційний лад у державі Україна. А також встановити осіб та притягнути їх до кримінальної відповідальності за крадіжку, грабунок Українського народу.

І саме це є достатніми даними, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення щодо Українського народу.

І головне, шукати цих грабіжників не важко, вони систематично красуються у різного ґатунку глянцевих журналах, на зразок Форбс, змагаючись у рейтингах самих багатих українців і не тільки. Тому ми, вважаємо, що по відношенню до нас, як і по відношенню до інших громадян України, вчинено злочин – розкрадено і пограбовано Український народ, якого у протиправний спосіб позбавили національного багатства. А тепер, щоби приховати сліди злочину – намагаються змінити Конституцію України.

Тут також варто звернути увагу на те, що закони як прийняті до вступу Конституції в силу, так і після, проте які суперечили їй щодо розпорядження загальнонародною власністю мали бути скасовані. Тому що вони суперечать Конституції. Проте, зловмисникам краще змінити саму Конституцію, ніж скасувати протиправні закони і повернути все у початковий стан.

Отже, протиправні діяння невстановлених осіб щодо розкрадання національного багатства (загальнонародної власності), невиконання Конституції щодо створення територіальних громад як юридичних осіб публічного права і намірів змінити Конституцію призвели до протиправного позбавлення наших 1/45 410 071 частин власності, що становить приблизно 42,62 тис. дол., на кожного громадянина, і яка б мала працювати на добробут Українського народу, передусім у соціальній сфері. Це мало наслідком погіршення рівня життя як потерпілих, так і інших громадян України, спричинило та спричиняє їх вимирання та намагання шукати кращої долі по всьому світу.

Враховуючи вказане та керуючись КПК України, ст.ст. 214, 220 КПК України

ПРОШУ:

 внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування щодо розкрадання національного багатства (загальнонародної власності) Українського народу, невиконання Конституції щодо створення територіальних громад як юридичних осіб публічного права і намірів змінити Конституцію з метою приховування слідів вказаних злочинів;

вважати заявників цієї заяви про злочин потерпілими (вразі відмови - оформити відповідною постановою);

вчинити необхідні слідчі дії з метою встановлення конкретних осіб, причетних до розкрадання національного багатства (загальнонародної власності) Українського народу, невиконання Конституції щодо створення територіальних громад як юридичних осіб публічного права і намірів змінити Конституцію та вжити дієвих заходів щодо повернення вкраденого, розграбованого;

про прийняте рішення повідомити кожного заявника (потерпілого) письмово поштою.

Ігор Кізіма, спеціально для проекту "Юридичний протест" громадської організації "Суспільний договір"

Последнее изменение Пятница, 04 Июль 2014 19:44

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×