Позивач звернулась до суду з позовом до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, КП «Київське міське  бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів  нерухомого майна та права приватної власності», третя особа КП «Житло-сервіс»про визнання права власності посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. В січні 2009 року за власний кошт вона  забезпечила розробку проектної документацію та  виконання будівельних робіт  по будівництву мансарди  в межах існуючого даху  над належною їй квартирою. Після завершення будівельних робіт вона звернулась до КП «Київське міське  бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів  нерухомого майна та права приватної власності»для реєстрації  свого права власності на добудоване приміщення.  КП «Київське міське  бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів  нерухомого майна та права приватної власності» було проведено  технічний облік  добудованого приміщення та виготовлено технічну документацію, проте у державній реєстрації права власності на добудову  відмовлено.  Оскільки всі роботи  були проведені за її власний кошт з дотримання всіх будівельних норм, добудоване приміщення  перебуває лише в її користуванні  і таке користування не порушує права інших осіб, просила визнати за нею право власності на новостворене майно квартири АДРЕСА_1  загальною площею 133,7 кв.м  відповідно до  виготовленої технічної документації.

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право власності від 14 квітня 2011 року на імя ОСОБА_1, тобто визнати вказане свідоцтво таким, що не встановлює право власності на квартиру АДРЕСА_1; визнати нечинною (недійсною) та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить визнати за ним та за відповідачем право власності на Ѕ частину садового будинку АДРЕСА_1, свої вимоги мотивуючи тим, що 06.08.1992 року Дніпровським районним судом м. Києва було винесено постанову про затвердження мирової угоди між ним та відповідачем, однак при винесенні рішення судом було допущено помилку, оскільки справа була про визнання права власності на частину будинку, однак при винесенні рішення судом в резолютивній частині було зазначено «закріпити». На даний час позивачу необхідно провести реєстрацію права власності на частину будинку, однак КМ БТІ відмовляє в її проведенні, посилаючись на те, що частини будинку були закріплені за сторонами, однак право власності за ними не визнано, в зв'язку із чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав.