Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%PM, %17 %847 %2012 %19:%Нояб

Про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди

Оцените материал
(0 голосов)
У червні 2008 року ОСОБА_10 звернувся до суду із позовом, в якому, посилаючись на Земельний кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ЗК) та постанову Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», просив зобов'язати ГУ земельних ресурсів не узагальнювати та не готувати запити щодо можливості передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам (надання в оренду) до органів влади, не передбачених статтею 118 ЗК;

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

2 жовтня 2012 року        м. Київ

 

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

 

 

головуючого Кривенка В.В., суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши справу за позовом ОСОБА_10 до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

далі - ГУ земельних ресурсів; КМДА відповідно), Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА

далі - ГУ містобудування), Головного управління охорони культурної спадщини КМДА (далі - ГУ охорони культурної спадщини), Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Райдержадміністрація), Київської міської ради

далі - Міськрада), КМДА, третя особа - Голова КМДА, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У червні 2008 року ОСОБА_10 звернувся до суду із позовом, в якому, посилаючись на Земельний кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ЗК) та постанову Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», просив зобов'язати ГУ земельних ресурсів не узагальнювати та не готувати запити щодо можливості передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам (надання в оренду) до органів влади, не передбачених статтею 118 ЗК; визнати протиправною бездіяльність ГУ містобудування, що полягала у ненаданні висновку про можливість передачі позивачу у приватну власність земельної ділянки; визнати протиправною бездіяльність ГУ охорони культурної спадщини, що полягла у ненаданні висновку про можливість передачі позивачу у приватну власність земельної ділянки; визнати відсутність компетенції Райдержадміністрації надавати висновки щодо можливості передачі земельних ділянок у приватну власність (надання в оренду) громадянам; визнати протиправною бездіяльність Міськради, що полягала у неприйнятті рішення про приватизацію земельної ділянки за заявою позивача; визнати протиправною бездіяльність КМДА, що полягала у неприйнятті заходів для усунення причин та умов, що сприяли бездіяльності з боку її структурних підрозділів; зобов'язати ГУ земельних ресурсів та Міськраду вчинити всі необхідні дії з виготовлення, державної реєстрації та видачі державного акта про право власності на земельну ділянку площею 61,14 кв. м, кадастровий номер 8000000000:82:067:039, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування індивідуального гаражного будівництва по АДРЕСА_1 у

м. Києві ОСОБА_10 згідно з Технічним звітом по встановленню зовнішніх меж землекористування; стягнути на користь позивача у солідарному порядку з

ГУ містобудування, ГУ охорони культурної спадщини та КМДА відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн та стягнути з бюджету м. Києва на користь позивача судові витрати за розгляд цієї справи в сумі 3 грн 40 коп.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 3 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від

1 липня 2010 року, позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність ГУ містобудування та ГУ охорони культурної спадщини, що полягала у ненаданні висновків щодо можливості передачі позивачу у власність земельної ділянки; визнав протиправною бездіяльність Міськради, що полягла у неприйнятті рішення щодо приватизації земельної ділянки за заявою позивача; зобов'язав ГУ земельних ресурсів та Міськраду вчинити усі необхідні дії з виготовлення, державної реєстрації та видачі державного акта про право власності на земельну ділянку з площею 61,14 кв. м, кадастровий номер 8000000000:82:067:039, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування індивідуального гаражного будівництва по АДРЕСА_1 у м. Києві ОСОБА_10 згідно з Технічним звітом по встановленню зовнішніх меж землекористування; в задоволенні іншої частини вимог відмовив.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з положень частини першої статті 120 ЗК, відповідно до яких до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення, у розмірах, встановлених договором, у зв'язку з чим ці суди дійшли висновку про наявність у позивача права на вказану земельну ділянку як у особи, яка набула право власності на споруду на підставі договору купівлі-продажу гаража, та, відповідно, наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Міськради, що полягла в неприйнятті рішення про приватизацію земельної ділянки, та зобов'язання

ГУ земельних ресурсів вчинити усі необхідні дії з виготовлення, реєстрації та видачі державного акта на право власності на землю.

Вищий адміністративний суд України постановою від 18 квітня 2012 року змінив рішення судів попередніх інстанцій. Позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність ГУ містобудування та ГУ охорони культурної спадщини, що полягла у ненаданні висновків щодо можливості передачі ОСОБА_10 у власність земельної ділянки. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із постановою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_10 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

На обґрунтування заяви додав копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2008 року, 2 червня та 2 вересня 2009 року, 1 лютого та

1 листопада 2011 року, 15 березня 2012 року в інших справах, які, на його думку, підтверджують неоднакове правозастосування.

10 липня 2012 року Вищий адміністративний суд України допустив цю справу до провадження Верховного Суду України з підстави неоднакового застосування касаційним судом статті 118 ЗК та пункту 7 Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві, затвердженого рішенням Міськради від 14 березня 2002 року № 313/1747 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок).

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Касаційний суд, вирішуючи спір, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_10 в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ охорони культурної спадщини, ГУ містобудування та відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Міськради та ГУ земельних ресурсів.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивач є власником гаража, розташованого по АДРЕСА_1 у м. Києві, площею 23 кв.м на підставі договору купівлі-продажу. Пізніше він подав заяву про передачу у приватну власність земельної ділянки для експлуатації та обслуговування цього гаража.

За дорученням заступника Київського міського голови - секретаря ради

ГУ земельних ресурсів розглянуло звернення ОСОБА_10 щодо передачі у приватну власність земельної ділянки для експлуатації та обслуговування гаража за зазначеною вище адресою і повідомило позивача про необхідність отримання позитивних висновків ГУ містобудування, Управління охорони навколишнього природного середовища, Головного державного санітарного лікаря м. Києва, органу охорони культурної спадщини, Райдержадміністрації щодо можливості передачі у власність зазначеної земельної ділянки.

ГУ охорони культурної спадщини на запит ГУ земельних ресурсів висновку не надало. ГУ управління містобудування надало висновок щодо можливості передачі земельної ділянки в короткострокову оренду, при цьому питання щодо передачі земельної ділянки у власність воно не вирішувало.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 12 Перехідних положень ЗК до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями, крім земель, переданих у приватну власність, у м. Києві здійснює Міськрада.

Механізм оформлення права на землю громадянами передбачений статтями 81, 116, 118 ЗК, з урахуванням особливостей набуття такого права в м. Києві, врегульованого Порядком.

За змістом частини шостої статті 118 ЗК громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для, зокрема, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення (частина сьома цієї статті).

Підпунктом 7.2 пункту 7 Порядку передбачено, що подана заява за підписом міського голови або заступника міського голови - секретаря ради направляється до управління земельних ресурсів, яке є структурним підрозділом виконавчого органу Міськради, для опрацювання у встановленому порядку.

Головне управління земельних ресурсів узагальнює подані матеріали і готує запити до Головкиївархітектури, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, міської санітарно-епідеміологічної станції, які одночасно розглядають ці запити та готують висновки щодо відведення земельної ділянки відповідно до своєї компетенції із зазначенням умов та обмежень використання землі відповідно до статті 111 ЗК та інших нормативно-правових актів (підпункти 7.4, 7.5 пункту 7 Порядку).

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що зазначені вище органи та установи зобов'язані подати висновки щодо можливості відведення земельної ділянки, які є необхідною умовою для надання відповідною радою дозволу на розробку проекту її відведення. А відтак, вона погоджується з думкою касаційного суду про протиправність бездіяльності ГУ охорони культурної спадщини та

ГУ містобудування, що полягала у ненаданні висновків для відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_10 Така бездіяльність унеможливила вчинення відповідними органами подальших дій, спрямованих на реалізацію права на передачу позивачу у власність земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.

Крім цього, обґрунтованою і такою, що базується на правильному застосуванні норм матеріального права, є позиція Вищого адміністративного суду України про відмову в задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності Міськради стосовно неприйняття рішення про приватизацію земельної ділянки за заявою позивача. Адже відповідний проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність на розгляд Міськради не виносився у зв'язку з відсутністю висновків щодо можливості передачі позивачу у власність земельної ділянки за згаданою вище адресою для експлуатації та обслуговування гаража всіма передбаченими Порядком органами та, відповідно, відсутністю розробленого і погодженого проекту землеустрою.

Відповідно до Інструкції про порядок, складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету земельних ресурсів України від 4 травня 1999 року № 43, оформлення державного акта на право власності на земельну ділянку здійснюється на підставі технічної документації, яка передбачає наявність, у тому числі, рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки у власність.

Зважаючи на відсутність факту прийняття Міськрадою рішення про передачу ОСОБА_10 земельної ділянки у власність, правильною є позиція касаційного суду щодо необґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій про порушення

ГУ земельних ресурсів прав та охоронюваних законом інтересів позивача шляхом невчинення дій з виготовлення, державної реєстрації та видачі державного акта про право власності на земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_10 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.          

Головуючий                         В.В. КривенкоСудді:                                    М.Б. ГусакО.А. КороткихО.В. КривендаВ.Л. МаринченкоП.В. ПанталієнкоО.Б. ПрокопенкоО.О. Терлецький Ю.Г. Тітов

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×