П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2012 року                      № 2а-2998/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Інвест" до  Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним запису, зобов'язання вчинити певні дії Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

          Позовні вимоги заявлені про визнання недійсним запису у державному земельному кадастрі та автоматизованій системі ПК "Кадастр", якими визначено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Інвест" землекористувачем земельної ділянки площею 21 974, 76 кв.м., кадастровий номер 78:129:003, що розташована в м. Києві, вул. Вербова, 4а, зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати всі передбачені чинним законодавством дії щодо виключення запису з державного земельного кадастру та автоматизованої системи ПК "Кадастр", якими визначено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Інвест" землекористувачем земельної ділянки площею 21 974, 76 кв.м., кадастровий номер 78:129:003, що розташована в м. Києві, вул. Вербова, 4а.

          В судовому засіданні 17.04.12 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки до судового засідання не з'явився представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи; судом заслухано пояснення представників сторін; необхідності заслуховувати пояснення свідка чи експерта немає.

          Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          08.04.08 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Інвест" звернулося до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з клопотанням про внесення змін до бази даних земельного кадастру та технічного звіту по земельній ділянці (кадастровий номер №78:129:003) за адресою вул. Вербова, 4а щодо назви користувача у зв'язку з реорганізаціями ЗАТ "Інвест-Менеджмент Корпорейшн" в ТОВ "Інвест-Менеджмент Корпорейшн" та з послідуючою реорганізацією в ТОВ "СВ-Інвест" згідно внесення відповідних змін в статут підприємства.

          У 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Інвест" звернулося до Київської міської ради з клопотанням про надання в користування земельної ділянки по вул. Вербовій, 4а в Оболонському районі м. Києва орієнтовним розміром 2, 20 га для реконструкції та експлуатації виробничої бази на умовах оренди терміном на 15 років, а також з клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

          Клопотання подані згідно Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.12.09 р. №930/2999.

          Станом на час звернення до суду рішення Київською міською радою за клопотанням позивача не прийнято, проте згідно даних державного земельного кадастру Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Інвест" обліковується як землекористувач земельної ділянки площею 21 974, 76 кв.м., кадастровий номер 78:129:003, що розташована в м. Києві, вул.Вербова, 4а.

          На підставі даних земельного кадастру ДПІ в Оболонському районі м. Києва складено акт, яким встановлено порушення позивачем ст. 2, 13, 14 Закону України "Про плату за землю" та п. 2 рішення Київської міської ради від 25.12.08 р. "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м. Києві", а також винесено податкове повідомлення, в якому визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб з розрахунку площі земельної ділянки 21974, 76 кв.м. на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування від 28.05.08 р.

          Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Інвест" - вважає дії Головного управління з внесення інформації до державного земельного кадастру про нього як про користувача земельної ділянки незаконними з таких підстав.

          Позивач станом на 2008 р. був власником комплексу будівель площею 3 404, 10 кв.м. за адресою - м. Київ, вул. Вербова, 4а згідно свідоцтва про право власності від 07.02.08 р., виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

          На підставі вказаного свідоцтва позивач сплачує земельний податок в розмірі 6 048 грн. за земельну ділянку площею 3 404, 1 грн., на якій знаходиться майновий комплекс позивача, як це передбачено ст. 120 ЗК України.

          Позивач стверджує, що він не є і не був користувачем земельної ділянки розмірі 21974, 76 кв.м., оскільки його клопотання про надання вказаної земельної ділянки в користування на умовах оренди, подане до Київської міської ради у 2009 р., не розглянуто.

          Витяг з технічної документації №Ю-22179/2008 про нормативну грошову оцінку частини земельної ділянки (кадастровий номер 78:129:003) не є підставою для внесення інформації до державного земельного кадастру про позивача як про користувача земельної ділянки.

          Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

          З позивачем договір оренди земельної ділянки не укладався, тому він не може бути платником земельного податку.

          Відповідно до Положення про ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93 р. №15, державний земельний кадастр включає, зокрема, дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів оренди землі.

          В даному випадку до кадастру внесено інформацію про позивача, який не є власником або користувачем земельної ділянки.

          Факт погодження з Відділом землевпорядкування Оболонського району м. Києва технічного завдання є лише першим кроком до прийняття рішення Київською міською радою щодо передачі земельної ділянки в користування і не може свідчити про виникнення у позивача статусу користувача земельної ділянки.

          Також позивач посилається на ст. 15 Закону України "Про плату за землю", згідно якої власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

          Крім того, позивач повідомив, що 24.11.11 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова охорона" подало до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) клопотання про внесення змін до бази даних земельного кадастру та технічного звіту по земельній ділянці в частині назви користувача земельної ділянки у зв'язку з переходом права власності на каркас будівель.

          Відповідач - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

          Інформація про земельну ділянку площею 21 974, 76 кв.м., кадастровий номер 78:129:003, що розташована в м. Києві, вул. Вербова, 4, внесена до ПК "Кадастр" як така, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Інвест", згідно матеріалів інвентаризації (технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування від 28.05.08 р.).

          Вказаний звіт є документацією із землеустрою згідно ст. 2, 35 Закону України "Про землеустрій", і дані згідно звіту мали бути внесені до Державного земельного кадастру.

          Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

          Згідно ст. 2 Закону України "Про землеустрій" (в редакції станом на 28.05.08 р.) документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

          Згідно ст. 25 Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації; одним з видів документації землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

          Згідно ст. 35 Закону інвентаризація земель проводиться з метою, в тому числі, встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру.

          Таким чином, технічний звіт про встановлення зовнішніх меж землекористування від 28.05.08 р., на підставі якого про позивача як про землекористувача внесена інформація до державного земельного кадастру, є документацією із землеустрою, розроблена згідно п. ґ) ч. 1 ст. 20 Закону (землеустрій є обов'язковим для організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою).

          В той же час, згідно ст. 193 ЗК України (в редакції станом на 28.05.08 р.) державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташуваннята правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

          Одним з призначень державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин (ст. 194 ЗК України), а одним з завдань ведення державного земельного кадастру є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки (ст. 195 ЗК України).

          Таким чином, аналіз вказаних норм законодавства дає підстави для висновку про те, що інформація про земельну ділянку, межі якої визначено в натурі (проведено інвентаризацію), присвоєно кадастровий номер, має обліковуватися в державному земельному кадастрі, перш за все, для забезпечення відомостей про таку земельну ділянку всім зацікавленим особам (органам влади та місцевого самоврядування, особам, які мають намір отримати у власність або у користування таку земельну ділянку або її частину).

          В даному випадку земельній ділянці площею 21 974, 76 кв.м., що розташована в м. Києві, вул. Вербова, 4а, присвоєно кадастровий номер 78:129:003, щодо неї проведено інвентаризацію та встановлено межі земельної ділянки (технічний звіт про встановлення зовнішніх меж землекористування від 28.05.08 р.).

          Відповідно, інформація про дану земельну ділянку має обов'язково міститися в системі державного земельного кадастру (в даному випадку - ПК "Кадастр", оскільки земельна ділянка розташована у м. Києві).

          Згідно вимог чинних станом на 28.05.08 р. нормативно-правових актів, що визначали порядок ведення державного земельного кадастру, реєстрацію земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів (Положення про ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93 р. №15, Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему від 26.08.97 р. №85, Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.03р. №174) інформація про об'єкти землеустрою (земельні ділянки) обліковується за власниками та користувачами, оскільки здійснюється реєстрація права власності, права користування землею та договорів оренди землі.

          Облік земельної ділянки за відсутності вказівки про її власника або користувача (орендаря) згідно чинного станом на 28.05.08 р. (та станом на час прийняття рішення по справі) законодавства неможливий. Зокрема, вказаними нормативно-правовими актами не передбачено окремого обліку в державному земельному кадастрі земельних ділянок, по яких почалася процедура відведення для наступної передачі у власність чи в оренду.

          Таким чином, Головне управління як суб'єкт власних повноважень, на який покладено повноваження з ведення державного земельного кадастру на території м. Києва згідно Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.02 р. №182/342), з одного боку, зобов'язане облікувати у системі ПК "Кадастр" об'єкт землеустрою - земельну ділянку площею 21 974, 76 кв.м., що розташована в м. Києві, вул. Вербова, 4а, кадастровий номер 78:129:003, з іншого боку, зобов'язане при обліку земельної ділянки вказати її власника або користувача (орендаря), оскільки по-іншому внесення інформації до ПК "Кадастр" неможливе.

          При цьому, різниця між "титульними" власниками або користувачами та особами, які подали заяви (клопотання) про надання їм земельних ділянок, полягає в тому, що щодо перших заповнюється графа "вид права", а щодо других - ні, оскільки станом на час внесення інформації про земельну ділянку до державного земельного кадастру права щодо такої земельної ділянки ще не існує.

          Щодо наслідків у вигляді нарахування податку на землю на підставі даних державного земельного кадастру суд зазначає наступне.

Чинний станом на 28.05.08 р. Закон України "Про плату за землю" чітко визначав момент виникнення обов'язку сплати земельного податку - з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Момент виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, в свою чергу, визначається ст. 125 ЗК України, згідно якої (в редакції станом на 28.05.08 р.) -

право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації;

згідно редакції від 05.03.09 р. -

право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, у будь-якому випадку положення ст. 13 Закону України "Про плату за землю", згідно якої підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки, має застосовуватися зі з'ясуванням факту виникнення права власності чи користування земельною ділянкою, оскільки, як зазначено вище, облік особи в якості землекористувача в державному земельному кадастрі може здійснюватися як за наявності у особи відповідного титулу, так і за його відсутності.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.          Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 10.05.12 р.