Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%PM, %30 %820 %2017 %18:%Апр

Про визнання права власності на нерухоме майно

Оцените материал
(1 Голосовать)
Позивач звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до Київської міської ради, за участю третіх осіб, про визнання права власності на нерухоме майно, а саме просив визнати за ним право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, під літерою "А", загальною площею 137,5 кв.м., житловою площею 50,6 кв.м., який складається з гаражу, площею 30.5 кв.м., номер на експлікації - 1, підсобного приміщення, площею 8,7 кв.м., номер на експлікації - 2, вбиральні, площею 1,6 кв.м., номер на експлікації - 3, передпокою, площею 15,2 кв.м., номер на експлікації - 4, кухні, площею 5,5 кв.м., номер на експлікації - 5, санвузлу, площею 3,6 кв.м., номер на експлікації - 6, житлової кімнати, площею 11,9 кв.м., номер на експлікації - 7, котельні, площею 4,4 кв.м., номер на експлікації - 8, житлової кімнати, площею 20,5 кв.м., номер на експлікації - 9, житлової кімнати площею 13,4 кв.м., номер на експлікації - 10, житлової кімнати площею 13,8 кв.м., номер на експлікації - 11, підсобного приміщення площею 8,4 кв.м., номер на експлікації - 12, прибудову під літерою "а", споруди під літерою "1-3", які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1.
Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                    Кириченко Н.О.,

за участю секретаря                                                  Палій Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

   

    В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначив про те, що Розпорядженням представника президента України Харківської районної державної адміністрації м. Києва М.Кирилюка від 22 липня 1993 року за №353 «Про розгляд заяв громадян», ОСОБА_2 була передана земельна ділянка по АДРЕСА_2, після чого заступник голови Харківської районної державної адміністрації м. Києва В.Братко звернувся до начальника Київського міського управління земельних ресурсів з листом за вих. №2362/03 від 07.09.1997 року, у якому було вказано, що Харківська райдержадміністрація погоджує надання земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 під індивідуальну забудову.

05 червня 1997 року позивач звернувся до Голови Київської міської державної адміністрації з заявою в якій просив надати згоду на будівництво житлового будинку в мікрорайоні Бортничі Харківського району м. Києва на земельній ділянці виділеній йому згідно з розпорядженням Президент України в Харківському районі №353 від 22.07.1993 року та рішенням Київської міської ради №47 від 11.05.1993 року «Про розгляд заяв громадян».

Київська міська рада листом за вих. №225-КР-2990/2 від 07.07.2000 року надала доручення начальнику Київського міського Управління земельних ресурсів для опрацювання його заяви.

Листом від 22.06.2000 року, зареєстрованим у Держкомземі за вх. №17147 від 25.07.2000 року, позивач просив дозволу на передачу йому у приватну власність земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель, площею 0,1 га по АДРЕСА_1.

Заступник міського голови - секретар ради В.Яловий надав доручення заступнику голови постійної комісії з питань містобудування та землекористування М.Легезі на опрацювання заяви у встановленому законом порядку.

Після того, як позивач почав готувати документи на приватизацію земельної ділянки, мені стало відомо, що виділена мені земельна ділянка має кадастровий номер НОМЕР_1, і що користувачем її є ОСОБА_3.

Нотаріально посвідченою заявою від 21.03.2007 року, зареєстрованою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєльшевою Т.О., реєстровий №841, ОСОБА_3, звернувся до Голови Київської міської ради в якій вказав, що він не заперечує проти відведення під забудову земельної ділянки, по АДРЕСА_2, громадянину ОСОБА_2

У відповідності до висновку Головного Управління містобудування та архітектури за№ 11-0136-В, щодо використання земельної ділянки по АДРЕСА_1, Головне Управління містобудування та архітектури не заперечує проти виділення ОСОБА_2 земельної ділянки під будівництво та обслуговування садибного житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Листом за вих. №662 від 19 травня 2005 року Дарницька районна у м. Києва рада повідомила про те, що не заперечує проти відведення у приватну власність земельної ділянки в АДРЕСА_1, для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у встановленому порядку.

Листом за вих. №745 від 31 травня 2005 року голова Дарницької районної у м. Києві ради повідомив начальника Головного Управління земельних ресурсів, що враховуючи коригування меж вулиць, Дарницька районна у м. Києві рада не заперечує проти відведення ОСОБА_2 земельної ділянки в АДРЕСА_1, для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у встановленому порядку, що раніше зібрані висновки інженерних служб міста щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 рада просить вважати дійсними для адреси: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3, вдруге нотаріально посвідченою заявою від 07.10.2010 року, зареєстрованою у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Н М., звернувся до Голови Київської міської ради в якій вказав, що він дає свою згоду та не заперечує проти відведення земельної ділянки у власність під забудову із лишків земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, із виходом на АДРЕСА_1, громадянину ОСОБА_2

Вказаною земельною ділянкою позивач користується починаючи з 1993 року. У 2005 році на ній побудував житловий будинок та мансарду, загальною площею 137,5 кв.м., житловою площею 59,6 кв.м та інші прибудинкові споруди. Під час проведення будівельних робіт мною були дотримані архітектурні, будівельні, санітарні та екологічні норми.

У відповідності до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовлений 06.08.2007 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, у 2005 році був побудований житловий будинок, під літерою «А», загальною площею 137,5 кв.м., житловою площею 59,6 кв.м, який складається з гаражу, площею 30.5 кв.м., номер на експлікації - 1, підсобного приміщення, площею 8,7 кв.м., номер на експлікації - 2, вбиральні, площею 1,6 кв.м., номер на експлікації - 3, передпокою, площею 15,2 кв.м., номер на експлікації - 4, кухні, площею 5,5 кв.м., номер на експлікації - 5, санвузлу, площею 3,6 кв.м., номер на експлікації - 6, житлової кімнати, площею 11,9 кв.м., номер на експлікації - 7, котельні, площею 4,4 кв.м., номер на експлікації - 8, житлової кімнати, площею 20,5 кв.м., номер на експлікації - 9, житлової кімнати площею 13,4 кв.м., номер на експлікації - 10, житлової кімнати площею 13,8 кв.м., номер на експлікації - 11, підсобного приміщення площею 8,4 кв.м., номер на експлікації - 12, прибудову під літерою "а", споруди під літерою "1-3", які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1.

Відміток у технічному паспорті щодо того, що будинок є самочинним будівництвом немає. З початку будівництва жодних заяв, претензій, скарг на адресупозивача не надходило, що свідчить про відсутність факту порушення прав інших осіб.

Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю у м. Києві, на садибнийжитловий будинок літ «А» з мансардою та прибудовою літ. «а», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, 19 грудня 2011 року, була надана декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

Департамент містобудування та архітектури 01.12.2015 року виготовив витяг, щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов впровадження містобудівної діяльності, містобудівних умов та обмежень, щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень, щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості, в т.ч. викопіювання із містобудівної документації (офіційні відомості), на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Як вказано у містобудівній характеристиці земельної ділянки, відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року №370/1804, територія за функціональним призначенням належить до території житлової садибної забудови.

Починаючи з 2000 року позивач регулярно сплачує земельний податок за земельну ділянку по АДРЕСА_1, боргів по сплаті не має, що підтверджується довідкою за №46/17-332 наданої 29 лютого 2012 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та квитанціями.

З метою реєстрації свого речового права на нерухоме майно, яким є одноквартирний садибний) житловий будинок АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1, позивач, 27 жовтня 2016 року, звернувся до Державної реєстраційної служби України. Але Державна реєстраційна служба України зупинила розгляд заяви, оскільки документи були подані не в повному обсязі, а саме, не наданий документ, про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси та технічний паспорт з дотриманням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 року за №127 і із змінами), а саме: абзацу другого пункту 1.4. (та копію технічного паспорту завірену власноруч).

Усунувши вказані недоліки, позивач повторно звернувся з заявою до державної реєстраційної служби України, для проведення державної реєстрації права власності, але 18 січня 2017 року державний реєстратор прав на нерухоме майно видав мені рішення про відмову у державній реєстрації, оскільки, на думку реєстратора, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, але не вказано чого саме не вистачає для проведення державної реєстрації, чим були порушені охоронювані законом права.

     Враховуючи вищевикладене, а саме, що одноквартирний (садибний) житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 137,5 кв.м., житловою площею 59,6 кв.м, побудований на земельній ділянці, що була на законних підставах виділена позивачеві для будівництва та обслуговування житлового будинку, відсутністю порушення прав інших осіб, просив визнати за ним право власності на вищевказаний будинок.

     В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

     Представник Київської міської ради до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому суд, з урахуванням думки позивача та його представника, ухвалив розглядати справу у відсутність представника відповідача.

     Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала до суду письмові пояснення щодо заявлених позовних вимоги, в яких зазначила про те, що заперечує проти позову і вважає його безпідставним і необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту порушення його прав на нерухоме майно. Справу просили слухати без участі представника Держархбудінспекції.

     ОСОБА_3 на розгляд справи до суду не прибув, подав заяву в якій зазначив що не заперечує щодо задоволення заявлених позовних вимог, у зв"язку з його похилим віком справу просив слухати у його відсутність.

     Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

     Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

     Згідно ст. 375 ЦК України, лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

     Відповідно до вимог ст. 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України, право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі, особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

     Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

     Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею низки дій, та оформлення певного ряду технічних документів, зокрема отримання містобудівних умов, обмежень, технічних умов, завдання на проектування та розроблення проектної документації і затвердження проектної документації, що передбачено статтями 26 - 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

     Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена я цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

     Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

     Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

     У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" роз'яснено, що судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

     Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

     Позивач у позовній заяві посилається на те, що Розпорядженням представника президента України Харківської районної державної адміністрації м. Києва М.Кирилюка від 22 липня 1993 року за №353 «Про розгляд заяв громадян», ОСОБА_2 була передана земельна ділянка по АДРЕСА_2. Однак з наданої до суду копії вказаного розпорядження не можна встановити, яким особам були надані земельні ділянки, оскільки відсутні додатки до розпорядження. Крім того, п. 1 зазначено розпорядження вказано про дозвіл на користування земельними ділянками під городи для вирощування сільськогосподарської продукції в мікрорайоні Бортничі без зазначення адреси. Тобто посилання позивача на те, що вказана земельна ділянки була йому передана під індивідуальні забудову не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

     Також матеріалами справи спростовуються твердження позивача про те, що будинок, на який він просить визнати за ним право власності не є самочинним будівництвом. Так, у технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виданому 06.08.2007 року, міститься штамп "Самовільне будівництво".

     За таких обставин, суд вважає не доведем факт передачі позивачеві у користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, побудований на ній будинок являться самочинним будівництвом, а тому позовні вимоги щодо визнання права власності на нерухоме майно не підлягають задоволенню.  

     Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 16, 182, 319, 328, 375, 376 ЦК України, ст. ст. 90, 95, 102-1 ЗК України, суд -

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів.

 

    Суддя:

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×