Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%AM, %22 %468 %2018 %10:%Дек

Позовна заява про повернення помилково сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування

Оцените материал
(7 голосов)
Коли квартиру купуєш вперше або в порядку черги не зобов'язаний сплачувати при придбанні нерухомого майна збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій

Окружний адміністративний суд м. Києва

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8,

корпус 1

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Підсудність

Згідно ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.

Ч. 2 ст. 26 КАС України встановляє, що позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Державна казначейська служба України у м. Києві неодноразово звертала увагу суду (зокрема, у справі № 826/1632/18, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2018 року), посилаючись на Конституцію України, Бюджетний кодекс України, Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Порядок сплати збору на обов"язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, та зазначала, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов"язкового пенсійного страхування, у даному випадку, є  Центральне об"єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тому даний державний орган подає відповідне подання про повернення коштів, у разі наявності підстав для прийняття останнього.

Відтак, Окружному адміністративному суду м. Києва підсудна дана позовна заява.

 

Строк звернення до адміністративного суду

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Дану заяву викладаю в тексті цього позову і прошу суд поновити пропущений строку звернення до адміністративного суду через те, що він пропущений в зязку з фінансовою скрутою сплатити судовий збір, оскільки всі кошти що були в мене я витратила на придбання квартири, переїзд з м. Фастова. Кошти на судовий збір і витрат на консультацію юриста щодо подачі цього позову в мене з’явилися лише перед Новим 2019 роком коли отримала заробітню платню.

Обставини справи  

26 квітня 2018 року між позивачем по справі, як покупцем, та  ТОВ «Клерон фінанс», як продавцем, укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений … нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1446, згідно з яким позивач придбала квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до квитанції від … дата  … року № …. позивачем з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 12 967, 50 грн.

… дата … року позивач звернулася до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 12 967, 50 грн.

Листом від 09.10.2018 року № 90924/05 Головне управління ПФУ в м. Києві повідомило позивача що помилково сплачені кошти повертаються за поданням органів, що контролюють надходження до бюджету. Як вже зазначено вище і випливає із судової практики, таким органом є Центральне об"єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Саме у зв’язку з цим позивач у цій позовній заяві зазначає відповідачем саме Центральне об"єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Кошти в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі мною сплачені помилково, оскільки квартира, що придбала я, є такою, що придбана мною вперше.

Згідно інформаційної довідки ….. з Державного реєстру прав на нерухоме майно іншого житла, окрім вперше придбаної квартири в мене немає.

 Обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями та бездіяльністю  прав, інтересів позивача

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №400/97-ВР).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

За змістом пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло
вперше.                                                                

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Тобто, вказаними нормами визначено, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки:

1) громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла;

2) громадяни, які придбавають житло вперше.

Отже, я мала право не сплачувати суму зазначеного збору в ПФУ.

Однак, довести суду ту обставину, що я купувала житло вперше в мене немає можливості, оскільки в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, ведення якого розпочато з 1 січня 2013 року, а також Реєстр прав власності на нерухоме майно, ведення якого розпочато згідно з    наказом Мін'юсту від 07 лютого 2002 року №7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", не містять всієї інформації щодо наявності у власності об'єктів нерухомого майна, що знаходиться на території України.     

Питання стосовно механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, - було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше, однак, ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.00 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

Разом з тим, звертаемо увагу суду, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Таким чином, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, не може належати до зобов"язань приватної особи, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм - не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, а тому саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Окрім того, прошу звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Звертаю увагу суду, що при розгляді подібних справ у судах сформувалась стійка практика відповідно до якої з наведених вище аргументів такі позови задовольняються в повному обсязі.

І підтверджується це зокрема, у таких справах: справі № 500/2346/18, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду  від 05.12.2018 року, рішенням у справі № 826/1632/18 Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2018 року, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від  11 грудня 2018 р.   у справі  № 520/9587/18  та багатьох інших.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, рішення кого є джерелом права, підтверджують на наступне.

Зокрема, згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття "належне урядування".

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №  36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).

Власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав

Такого позову (позовів) не подано.

 

 

Враховуючи вказане та керуючись КАС України

ПРОШУ:

поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду;

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покласти на відповідача;

зобов"язати Центральне об"єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 40376133) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення збору на обов"язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі продажу від 26 квітня 2018 року між позивачем та ТОВ «фінанс»,  у розмірі 12 967, 50 грн., на рахунок № ..  ПІБ (ідентифікаційний номер ....) у ….банк…

стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири)  грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об"єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код ЄДРПОУ 40376133).

 

 

Додатки:

1. Копія договору купівлі-продажу – 2 арк.;

2. Копія довідки про сплату збору на обов"язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна – 1арк.;

3. Копія рішення у справі № 826/1632/18 Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2018 року -  ____ арк.;

4.  Копія відповіді ПФУ в м. Києві -  2 арк.;

5. Копія довідки ….. з Державного реєстру прав на нерухоме майно

6. Квитанція про сплату судового збору - 704 (сімсот чотири)  грн. 80 коп. – 1арк.;

7. Примірник позовної заяви та додатків до неї для відповідача.

                  

 

Дата                                   підпис                         ПІБ

 

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×