Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%AM, %04 %430 %2019 %09:%Март

Апеляційна скарга на рішення районного суду щодо справи захисту прав споживачів

Оцените материал
(1 Голосовать)
Апеляційна скарга на рішення Дніпровського районного суду м. Києва щодо справи захисту прав споживачів

 

Київський апеляційний суд

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а

через

Дніпровський районний суд м. Києва

02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3

 Суддя Астахова О.О.

Справа № 755/36435/18

 

 

Позивач-1 (апелянт):                                            Кізіма Ігор Віталійович

ідентифікаційний номер …..

02090, м. Київ, вул. Празька, 3 096-545-40-33

0965454033Аukr.net

 

Позивач-2:                                                               Таланчук Володимир Павлович

02090, м. Київ, вул. Празька, 3

095-573-20-30

інших засобів зв’язку і даних невідомо

 

 

Відповідач:                                                              Приватне акціонерне товариство

«ДТЕК Київські електромережі»

Ідентифікаційний код 41946011

вул. Мельникова, 31, м. Київ

04050

e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

інших засобів зв’язку і даних невідомо

 

 

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва

від "26" грудня 2018 р. (справа  № 755/...../18)

Строк оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду може бути протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Судове рішення оприлюднено в офиційному реєстрі судових рішень за адресою ... 05.02.2019. Судове рішення ухвалювалося без виклику позивача-1 в судове засідання. По пошті оскаржуване рішення отримано позивачем-1 лише 25.02.2019 року.

Враховуючи вказане прошу строк на оскарження судового рішення поновити/не вважати пропущеним.

Звертаючись до суду, Позивач-1 просив:

 - допитати Позивача-1 під присягу в якості свідка;

- визнати протиправним зловживання відповідачем своїми правами по відношенню до Позивачів, зокрема умисне введення в оману Дніпровського районного суду м. Києва з наміром отримати судовий наказ від 02.08.2018 року (справа № 755/11525/18);

- зобов'язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» припинити зловживання своїми правами, а саме пред’являти безпідставні вимоги до Таланчука В.П.,  щодо оплати ним електроенергії, яку спожив Кізіма І.В.;

- Позивач-1 також просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ідентифікаційний код 41946011) на користь Кізіма Ігоря Віталійовича (ідентифікаційний номер) 7000 (сім тисяч) грн., моральної шкоди.

Підстави оскарження. Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

 Апеляційна скарга на рішення Дніпровського районного суду м. Києва щодо справи захисту прав споживачів

Аргументуючи перед судом свою правову позицію та відстоюючи свою позовну вимогу я посилався, зокрема, на таке, що проігноровано судом, тобто залишено без будь-якого або помилкового мотивування відхилення наступних доводів, що призвело до несправедливого вирішення спору:

 

Незаконність та необґрунтованість рішення №1.

Я просив суд і в позовній заяві, і в відповіді на відзив, просив суд допитати мене в якості свідка та визнати потрібним явку на судове засідання представника відповідача  для надання особистих пояснень, а також для реалізації прав позивача щодо змагальності процесу (ст. 223 ЦК України).

Доказування обставин справи я просив провести суд з поміж іншого шляхом допиту Позивача в якості свідка, згідно ст. 234 ЦПК України, яка встановлює, що якщо сторона, заявляє, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їхньою згодою можуть бути допитані як свідки згідно із ст.ст. 230-232 ЦПК України. Згоду таку Кізіма І.В. (позивач по справі) надає, що засвідчується підписом під цією заявою. Отже, я заявляю, що факти, які мають значення для справи відомі мені особисто.

До того ж, допитати мене в якості свідка я просив в самій позовній заяві.

Однак суд ПРОІГНОРУВАВ ці клопотання. В оскаржуваному рішенні немає згадки про ці клопотання ні в описовій, ні в мотивувальній частині.

Цим суд порушив принцип змагальності і моє право як позивача подавати суду докази на обґрунтування своєї позиції (ст.ст. 2, 12, 81 ЦПК України).

 

Незаконність та необґрунтованість рішення №2.

Суд першої інстанції в порушення моїх прав, не викликав мене на розгляд справи, хоча я у заяві про відвід судді просив обов’язково повідомити мені час та місце розгляду справи по суті.

 

Незаконність та необґрунтованість рішення №3.

Справа протиправно розглянута у спрощеному провадженні.

Законом від 3.07.2018 №2475-VIII, який набрав чинності з 28.08.2018, абз.1 ч.4 ст.19 ЦПК вказано, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, 1) малозначних справ; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи».

Однак, для позивача-1 і для держави Україна дана справа не є малозначною, оскільки йдеться ПРО ЗАГРОЗУ МОЄМУ ЗДОРОВ’Ю і можливо ЖИТТЮ.

Я звертав увагу суду, зокрема на таке: «замість правомірного вирішення питання – звернення до суду з відповідним позовом до мене – відповідач буквально нацьковує Позивача-2 на мене, провокує постійні конфлікти і сварки між нами. Аж ніяк суд не може визнати такі дії правомірними зі сторони відповідача, бо вони: 1) загрожують моєму життю і здоров’ю, порушують моє право на справедливий судовий розгляд спору; 2) порушують права Позивача-2.

Адже відповідач вчиняє проти мене відразу дві протиправні дії:

А) провокує, підштовхує, тероризує іншого співвласника до вчинення насильства щодо мене (як фізичного, так і психічного);

Б)  вчиняє в такий спосіб примушування мене до виконання цивільних обов’язків, а вірніше просто вимагає (кримінальний злочин) з мене оплатити суму за спожиту мною електричну енергію руками Таланчука В.П., в той час як сума коштів, яку відповідач бажає стягнути мною не визнається, і ЄДИНО ПРАВОМІРНИМ вирішенням цього спору - є звернення ПрАТ «Київські електромережі» до суду з відповідним позовом до Кізіма І.В.

Суд відмовив у справедливому вирішенні справи, на догоду або з остраху монополіста-олігарха Ахметова Р.Л., який є вигодонобувачем і контролером, згідно ЄДРПОУ, відповідача, цим самим показав, що відповідач може й надалі діяти у явно протиправний спосіб, загрожуючи моєму життю і здоров’ю.

 Тобто, для держави Україна, від імені якої діяв суд, найвища соціальна цінність – життя і здоров’я людини, згідно Конституції України, ні до чого не зобов’язуюча норма права.

Цим суд неправильно не застосував матеріальну норму права, викладену в ст. 3 Конституції України, чим грубо порушив конституційну норму права прямої дії.

 

Незаконність та необґрунтованість рішення №4.

 

 02 серпня 2018 року Дніпровським районним  судом м. Києва задоволено заяву ПрАТ  «ДТЕК Київські електромережі» та видано судовий наказ яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 3 363 грн. 44 коп., 3% річних та інфляційну складову боргу у сумі 416 грн. 92 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 176 грн. 20 коп. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 та скасовано означений судовий наказ від 02.08.2018 року по справі № 755/..../18.

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, оцінюючи характер спору і обставини справи, що звернення до суду в порядку наказного провадження є правом сторони відповідача, визначеним вимогами цивільно-процесуального законодавства, яке ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» реалізував у спосіб визначений законом, шляхом звернення з відповідною заявою до суду.

Помилкови є саме тому, що вказане було вчинене відповідачем у явний, зухвалий і цинічний спосіб ЗЛОВЖИВАННЯ таким ПРАВОМ.

Адже відповідачу було достеменно відомо про наявність спору і що електроенергію за яку просили стягнути гроші судовим наказом спожив не Таланчук, а Кізіма.

Два співвласники квартири № , використовуючи право надане ЦК України, уклали між собою Договір, яким визначили скільки кожен з них споживає електроенергії, яка подається через спільний електролічильник (який є також спільною власністю співвласників квартири). Даним Договором та актами до нього встановлено і визнано співвласниками (тобто тут немає спору між співвласниками), що я, Кізіма І.В., споживаю 60% електроенергії. Цими же документами визнано і встановлено (і немає спору між співвласниками), що саме Кізіма І.В. не сплачує за спожиту ним електроенергію. Цей договір, завірений підписами позивачів і акти звірки взаєморозрахунків нами надсилалися відповідачеві.

Тому подавати заяву про стягнення за судовим наказом з Таланчука В.П. – це явне зловживання правом.

 Також, сам факт скасування судового наказу свідчить про помилковість його видачі, а сталася ця помилка саме через свідоме введення відповідачем в оману суд.

Суд першої інстанції помилково виходив з того, що Разом з тим, відповідно до ч. 1,3 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.        

Єдиною правомірною дією відповідача для вирішення спору має бути – звернення до суду саме з вимогами до Кізіма І.В.

Отже, суд першої інстанції помилково виходив з того, що Позивач-1 не надав суду належних та допустимих доказів того, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» зловживав своїми правами по відношенню до позивачів, звертаючись до суду як із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з Таланчука В.П., так і з відповідними приписами і попередженнями про припинення постачання електричної енергії.

Звертаю увагу апеляційного суду, на те що відповідач явно зловживає своїми правами (зловживання правом - особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб'єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального тилу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права).

 Незаконність та необґрунтованість рішення №5.

Суд протиправно дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення моральної шкоди, оскільки вимоги і аргументацію щодо цього суд першої інстанції не оцінював, пославшись на те, що вимога про відшкодування моральної шкоди, є похідною від основної.

Щодо обґрунтування моральної шкоди. Прошу суд приєднати до матеріалів справи копію виписку з амбулаторної карти від 13.11.2018 року, завірену належним чином (у судовому засіданні надам для огляду оригінал).

26.09.2018  коли я дізнався що відповідач вчинив таку підлість як звернувся із заявою про видачу і отримав судовий наказ з мого сусіда, іншого співвласника, я відчув себе дуже погано. Я вставав намагався написати якісь заперечення до суду, однак працювати від нервового напруження не міг. Коли ліг спати – не міг заснути. Такого хвилювання і нервового напруження завдала мені усвідомлення підлості з якою відповідач діє по відношенню до мене. Мене і мої звернення ігнорує, прямо відповісти на мої аргументи щодо спірних відносин не хоче, а вчиняє дії спрямовані на напруження і загострення відносин, сварки між мною і відповідачем.

Факт таких напружених відносин і розмов на підвищених тонах визнає і сам позивач-2. І його можна зрозуміти.

Наступні декілька днів після отримання звістки про  судовий наказ я допомагав позивачу-2 підготувати заяву до суду для його скасування. Коли отримав вільний час звернуся до лікар. Було це 29.09.2018 року. До звернення до лікаря у мене був діагноз – антено-неврологічний синдром. В процесі медичних досліджень з 26.09.2018 року по 13.11.2018 року мені встановлено діагноз: гіпертонічну хворобу другого ступеня.

Згідно виписки від 13.11.2018 року - 29.09.2018 року мені було підтверджено, встановлений раніше діагноз НЦД по гіпертонічному типу, антено-неврологічний синдром. А 13.11.2018 року лікар встановив гіпертонічну хворобу другого ступеня, з ризиком отримати 1 ступінь.

Таким чином, внаслідок протиправних дінь відповідача (звернення і отримання судового наказу) в мене не лише загострилася раніше встановлена … нервова хвороба, а й прогресувала-перетворилася в більш складну хворобу, з ризиком перейти ще у більш злоякісну форму.

Оскільки вказане трапилося відразу ж після отримання інформації мною щодо судового наказу, то тут наявний причинно-наслідковий зв'язок суттєвого погіршення мого здоров’я через протиправні діяння відповідача. Який, звертаю особливу увагу суду, так впевнений у своїй безкарності, що продовжує вчиняти протиправні дії навіть після пред’явлення цього позову (надсилає повідомлення про відключеня електроенергії).

А тому я вважаю, що моральна сума моральної шкоди у розмірі 7000 грн., заявлена у позові більш, ніж аргументована у цій відповіді на відзив.

Нагадую суду, що у позовній заяві я вказував, що зможу аргументувати моральну шкоду лише по проходженні амбулаторного лікування (до речі воно в мене продовжується) і по отриманні відповідної виписки з амбулаторної карти.

Гіпертонічна хвороба - захворювання, основною ознакою якого є підвищення артеріального тиску. В основі гіпертонічної хвороби лежить порушення функціонування центральної нервової системи та інших систем організму. Гіпертонічна хвороба 2 ступеня - стабільна стадія, при якій підвищення тиску стає регулярним. До основних причин виникнення гіпертонічної хвороби відноситься зокрема регулярні стреси.

Лікар призначив вживати такі ліки як:

НОЛІПРЕЛ® Бі-ФОРТЕ – від артеріального тиску.

Медопрам – антидепресант.

Тенотен -  Препарат проявляє заспокійливу, протитривожну (анксіолітичну) дію, не викликаючи небажаної гіпногенної та міорелаксантної дії. Покращує переносимість психоемоційних навантажень. Має стресопротекторну, ноотропну, антиамнестичну, протигіпоксичну, нейропротекторну, антиастенічну, антидепресивну дії.

Вказане доводить наявність завданої моральної шкоди (погіршення звичайних умов життя, погіршення відносин з оточуючими людьми, зокрема з позивачем-2), протиправність (не розглядаючи моїх звернень у належний спосіб в той же самий час пред’являє вимоги до іншого співвласника), причинно-наслідковий зв'язок (з діагнозу астено-невротичний синдром (втома, що не минає; безсоння; головний біль; збільшення лімфатичних вузлів, ломота в суглобах, різкі зміни ваги тіла) хвороба перетворилася у зло якіснішу форму – гіпертонічну хворобу 2 ступеню, вина відповідача очевидна – відповідач прекрасно розумів (я про це йому неодноразово писав), що його дії призводять до негативних протиправних результатів, однак свідомо продовжував і продовжує навіть після подачі цього позову вчиняти протиправні винні дії.

 

Незаконність та необґрунтованість рішення №6.

Справу суд розглянув не в повному обсязі, зокрема не з’ясовував і не відхиляв доводів позивачів:

а) щодо неправомірності вимог відповідача до Таланчука В.П., оплатити спожиту електроенергію іншим співвласником - Кізіма І.В. При тому, що відповідач з цим достеменно обізнаний і мав письмові докази на підтвердження цієї обставини;

б) щодо порушення прав позивача-2 в разі припинення відповідачем постачання електроенергії до спірної квартири;

в) щодо права Кізіма І.В., на справедливий суд, а саме у суді заперечити проти вимог відповідача по справі, щодо оплати та суми такої оплати за спожиту мною частину електроенергії.

 

 СУД ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ВІДМОВИВСЯ СТАТИ НА ЗАХИСТ ГРОМАДЯНИНА-ПОЗИВАЧА ПО СПРАВІ ПЕРЕД МОНОПОЛІСТОМ-ОЛІГАРХОМ

Тоді чи в правовій державі ми живемо? Чи є які в мене обов’язки перед такою державою, як то сплачувати податки чи-то виконувати військовий обов’язок коли ця держава чужа для мене. Ій ближче надприбутки олігарха, яких суди головним чином те ж з остраху, побоюються якось притиснути та завдати незручності своїми справедливими рішеннями.

Оскільки, на думку суду першої інстанції, загрози моєму життю і здоров’ю внаслідок протиправних діянь відповідача не існує, а тому протиправні діяння відповідача з відключення електроенергії для примушування третьої особи до злочину, не порушує моїх прав та законних інтересів. Що не тільки протиправно, а й аморально і цинічно.

Суд грубо порушив процедуру оцінки доказів, а саме ст. 89 ЦПК України, яка зобов’язує суд (є імперативною нормою) оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, а також зобов’язує надати оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Внаслідок цього, суд не вірно встановив обставини справи і зробив з них невірні висновки.

ОТЖЕ, ВИРІШУЮЧИ СПРАВУ, СУД ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ДОПУСТИВСЯ

1) неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи (не з’ясував реальності та ступінь реальності загрози моєму життю і здоров’ю внаслідок підбурювання відповідача Таланчука В.П., щодо вчинення насильства наді мною з метою спонукати оплати за спожиту електроенергію);

2) недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (суд не звернув уваги на те, чим саме порушуються мої права);

3) невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (явно кримінальний спосіб тиску відповідача на позивача-1 через іншого співвласника – Таланяука В.П.);

4) неправильно застосування норми матеріального права (т. 3 Конституції України) та порушення норм процесуального права (ст.ст. 2, 12, 81 ЦПК України).

СПЛАТА СУДОВОГО ЗБОРУ У ВСТАНОВЛЕНИХ ПОРЯДКУ І РОЗМІРІ

Згідно ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Згідно  ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має, зокрема, право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи вказане та керуючись Конституцією України, ЦК України, ЦПК України

ПРОШУ:

- строк на оскарження судового рішення поновити/не вважати пропущеним;

- взяти до уваги, що споживачі у справах захисту своїх прав звільняються від сплати судового збору;

- апеляційну скаргу розглянути обов’язково за участі позивача-1 (апелянта), оскільки трапляються випадки коли суд приймаючи рішення в письмовому провадженні має проблеми зі встановленням обставин справи;

- визнати потрібним явку на судове засідання представника відповідача;

- допитати Позивача-1 в якості свідка, згідно ст. 234 ЦПК України, оскільки суд першої інстанції проігнорував взагалі це клопотання, хоча воно було подане у чіткій відповідності до вимог ЦПК України;

- рішення Дніпровського районного суду м. Києва від "26" грудня 2018 р. (справа  № 755/.....75/18) скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача-1 в повному обсязі.

 

Додатки:

 

копія електронного доказу (завіреного належним чином) - скріншоту з офиційного реєстру судових рішень, згідно якого оскаржуване рішення оприлюднено  05.02.2019 (лише для суду апеляційної інстанції);

копія апеляційної скарги для Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» та позивача-2 -  2 примірника.

 

 

                     04.03.2019                                                      Кізіма Ігор Віталійович

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×