Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%PM, %23 %630 %2013 %14:%Май

Концептуальні проблеми системи народної освіти

Оцените материал
(1 Голосовать)
В.А.: Щойно стартував новий навчальний рік у системі середньої та вищої освіти. Його початок супроводжується нескінченними суперечками з приводу реформи народної освіти. На експеримент з переведення середньої школи на дванадцятирічне навчання вже витрачено 135 мільйонів рублів. У новій версії він буде продовжений на учнів півтори тисячі шкіл 76 російських регіонів. У тому напрямку йде пошук змін, у необхідності яких немає сумнівів, бо наші кадри не володіють навіть азами суспільно корисного управління.
А.В. (Ефімов): Віктор Олексійович, в чому ж, на вашу думку, криється першопричина назрілої реформи народної освіти?

В.А.: На початок XXI століття людство вступило в принципово нову фазу свого розвитку, коли незмінний період зміни поколінь (25 років) зрівнявся з постійно уменьшающимся періодом зміни панівних на Землі технологій. В одній з програм ми зупинилися на поясненнях цього періоду і назвали його періодом зміни логіки соціальної поведінки. Коли то кам'яна сокира панував тисячоліттями, паровий двигун століттями, а сьогодні японці стверджують, що для збереження конкурентних переваг технології повинні докорінно оновлюватися кожні 5 10 років, тобто багаторазово за час життя одного покоління.

У цьому і криється радикально новий виклик системі освіти XXI століття. Раніше можна було дати учням деяку суму фактологічних знань і бути впевненим, що їх вистачить на все життя, за час якої не відбувалося ніяких змін. Тепер це неможливо в принципі. Отже необхідно поміняти вектор мети народної освіти: від кодує фактологічної педагогіки ми повинні перейти до педагогіки методологічної, здатної прищепити насамперед навички та методологію освоєння нових знань. Інформаційну адаптацію до місця своєї роботи слід покласти на самого методологічно грамотного людини. Повинна бути створена єдина державна система перепідготовки кадрів, що охоплює всі вікові групи від дитинства до старості, однаково доступна вихідцям з усіх верств нашого суспільства

А.В.: Чи правильно я розумію, що збільшення тривалості шкільної освіти до 12 років принципово нічого не змінить?

В.А.: Ви абсолютно праві. Настала пора від надій на прості кількісні зміни перейти до змін якісним, а час базової шкільної підготовки скоротити до 8 9 років. Крім усього іншого слід мати на увазі, що пережитий людством інформаційний бум призводить до безуспішності екстенсивного освіти, намагаємося наздогнати багаторазово наростаючим обсягом інформації. Шкільні програми, а слідом за ними діти стають неприпустимо перевантаженими. Це тупиковий шлях розвитку.

А.В.: А на що, на Вашу думку, повинна бути націлена педагогіка нового типу - методологічна педагогіка?

В.А.: Жодна з пропозицій щодо реформи народного освіти не зачіпає його методологію, сутнісну змістовну сторону. А між тим система обов'язкового для всіх освіти повинна ставити принципово інші цілі навчання. Людина - це насамперед тип ладу психіки.

Формування типу ладу психіки Людина розумна і має бути покладено в основу методологічної педагогіки. Необхідно в процесі навчання перш за все дати чітке розуміння ознак тваринного типу ладу психіки, психіки зомбі біоробота і демона. Знання повинні класифікуватися лише як те чи інше додаток до типу ладу психіки. Добре навчений, розумний мерзотник може виявитися суспільно набагато небезпечнішим, ніж недоучка. А всі зусилля вчителів будуть в кінцевому рахунку зведені нанівець, якщо учнями НЕ буде осмислений алкоголь, як генное зброю. Злоупотребляющий алкоголем тим більш небезпечний для суспільства, ніж більш високий освітній і громадський статус він має. Хотілося б відзначити, що цю місію системи освіти поділяє і наш Президент В. В. Путін. 2 жовтня виступаючи в школі села Кострова Московської області він зазначив: «Освіта це не тільки набір знань, це світогляд, який передає дітям уявлення про життя, про добро і зло».

Виходячи з цього, загальна освіта має давати сле дмуть навички:
• Здатність розрізнення, тобто виділення з величезного масиву інформації корисної і важливої на тлі менш важливою і марною, нині домінуючою в ЗМІ.
• Здатність до цілісного мозаїчній сприйняттю явищ буття в їх взаємозв'язку і взаімовложенності.
• Здатність розрізняти добро і зло, усвідомлювати сучасні методи егрегоріально матричного управління, зомбування свідомості і підриву генетичного потенціалу народу.
• Здатність осмислено протидіяти підриву генофонду та перетворенню людей на зомбі біороботів, на світоглядному рівні відбудовуватися від генного зброї (алкоголь, тютюн, наркотики, комп'ютерна та телевізійна залежності, спеціальні види музики)
• Здатність формувати пріоритети цілей і вектор цілей управління суспільними процесами і приватними процесами у своїй сфері діяльності.
• Здатність розрізняти приналежність будь-яких приватних коштів та факторів впливу на суспільство до того чи іншого пріоритету узагальнених засобів управління добробутом, життям і смертю суспільства (методологічний пріоритет, хронологічний, ідеологічний, економічний, геноцидний і військовий).

А.В.: А які практичні навички повинна, на Вашу думку, прищеплювати школа?

В.А.: Школа повинна прищеплювати досить високий рівень розвитку сенсорних здібностей. У нас залишається незатребуваним найширший спектр можливостей наших органів чуття і мозку. Замість їх розвитку ми розвиваємо різного роду протези до них. Отримав базову освіту повинен володіти скорочитанням, вміти читати книгу в темпі гортання, користуватися клавіатурою засобів обробки інформації сліпим десятипальцевим методом, адже людина друкує швидше, ніж пише. Навчання має забезпечити навички та прийоми релаксації та психологічної підтримки, концентрації думки, в іншому випадку різко знижується здатність до навчання.

«Мої думки - мої скакуни» - так на несвідомому рівні відбивається ця проблема в одній з популярних пісень. Необхідно практичне розуміння можливостей і способів впливу на людину творів мистецтва, засобів масової інформації, музики тощо, а так само того, хто і як використовує ці дії на суспільство і для яких цілей. Необхідно формувати поні мание співвідношення свідомих і несвідомих рівнів психіки, як співвідношення пілота і автопілота. Учні повинні розуміти механізми інтуїтивних прозрінь. По закінченні школи учень повинен вільно володіти щонайменше двома іноземними мовами. Велика кількість загальноосвітніх предметів має сприяти формуванню навичок планування свого часу.


А.В.: А що Ви можете сказати з приводу самих предметів, базових положень середньої освіти?


В.А.: У середній школі слід виділити три цільових напрямки освіти, формують людяний лад типу психіки.
• Перший напрямок формує правополушарное, предметно образне мислення, культуру мови, «цілісне миро сприйняття». Це забезпечують історико філософські, мовно літературні дисципліни.


• Другий напрямок виробляє культуру левополушарного абстрактно логічного мислення. Це математичні дисципліни.


• Третій напрям виробляє культуру взаємодії предметно образного і абстрактно логічного мислення. Це прикладні фактологічні дисципліни. Їх науковість починається з того моменту, коли вони починають використовувати математичний апарат.

Упор у навчальному процесі повинен робитися на формування повних уявлень про функціональні можливості тієї чи іншої науки, а не на університетській повноті курсу і строгих доказах. Наприклад, математику неприпустимо ділити на вищу і нижчу. Середня школа повинна познайомити з можливостями всіх найбільш загальних розділів єдиної математики: від арифметики до теорії множин, диференціального й інтегрального числення, особливо важливі первинні уявлення про теорію ймовірностей.

Є в нашій системі освіти і основна проблема, яка і веде з неминучістю до системної кризи державного управління. Всі фахівці у нас розбиті по технологічних Кубрик і займаються саме їх облаштуванням. Ніхто з них не готується до управління кораблем нашої державності в цілому.

Взяти хоча б наші партії. Кожна намагається тягнути діряву ковдру на себе: одна відстоює інтереси аграріїв, друга пенсіонерів, третя військових і т.д. Галузеві знання не мають між собою єдиного смислового містка, у них навіть термінологія різна. Вони не можуть спілкуватися і доповнювати один одного, запозичувати один у одного останні досягнення. Основою загальної освіти повинна стати Досить Загальна Теорія Управління (доту), яка рівною мірою необхідна в будь-якій галузі знання, вона то і повинна виступити в якості мови міждисциплінарного спілкування. Доту своїм термінологічним понятійним апаратом повинна об'єднати в єдину систему знань всі галузі нині розрізнених двох тисяч наук, направити їх у русло суспільно корисної діяльності. Тільки на базі таких системних знань можна забезпечити стійке безкризовий управління нашою країною, та й усім людством. Курс доту, як розділ Коба «Мертва Вода», читається вже в ряді університетів, у тому числі в Санкт Петербурзькому.


А.В.: Віктор Олексійович, а як з концептуальних позицій виглядають деякі прикладні проблеми народної обра тання - платність, спецшколи, роздільне навчання і т.п.


В.А.: Найгрубішою методологічною помилкою є перехід до платної системи освіти. У разі безкоштовного загальнодоступного освіти соціальною базою управлінців є все суспільство, включаючи самородків із низько забезпечених сімей, і якість управління підвищується. При платному освіті доступ до сфери управління поступово звужується до окремих кланів, які в свою чергу піддаються деградації із за надлишкового достатку, порушення відчуття міри. Внаслідок цього деградує і корпус управлінців, знижується якість управління.

Що стосується елітарних спецшкіл, то їх існування не виправдано часом. Чудова плеяда вчених вийшла з робітничо селянського середовища, не володіла "елітарним" світоглядом. "Елітарне" світогляд почало формуватися в міру початку відтворення інтелігенцією самої себе, в тому числі через спецшколи (математичні, іноземних мов тощо). Гарні робочі сімейні династії, але не династії монополізують ту чи іншу галузь науки, авіаційні конструкторські бюро і т.п. Спецшколи ведуть до ранньої вузької спеціалізації з ослабленням загальної методологічної підготовки. Переважним, з наших позицій, є варіант рівнозначних шкіл. Однак процес навчання там має бути поставлений так, щоб він стимулював самонавчання, коли не обходимо і можливий для учня максимум учень набирає сам. Прагнення до самовдосконалення, до самостійної роботи - це найважливіша якість, що вимагає свого розвитку. Спецшколи переводять ініціативу в площину обов'язкових дій і не сприяють зміцненню самостійності.


Що стосується роздільного навчання, то це свого роду лакмусовий папірець концептуальної спроможності народної освіти. Висококласні управлінці концептуального, наддержавного рівня значущості готуються, як правило, в системі роздільного освіти. Згадайте хоча б випускників ліцею, де пройшов підготовку А.С. Пушкін. Ми вже підкреслювали, що питання номер один, який повинен бути щеплений учням з дитинства - це концентрація уваги. Так от різностатевих, поєднане навчання з неминучістю, на рівні інстинктів, призводить до відволікання уваги в процесі спільного навчання. До речі, з цієї ж причини держава, що претендує на концептуальне самовладдя, в обов'язковому порядку вводить єдину шкільну форму. Це робиться не тільки з естетичних міркувань, але і для мінімізації відволікання уваги. Особливе питання сучасної школи - ергономіка класу. Колір стін, розстановка меблів, її форма, інші елементи організації простору класу. Ці деталі здатні як підвищити ефективність навчання, так і звести цю ефективність нанівець.


А.В.: Віктор Олексійович, а що Ви можете сказати про до шкільної роботі з дітьми?

В.А.: Особливу роль в житті кожної людини відіграє період раннього дитинства, коли відбувається процес формування особистості. Надалі йде лише розвиток отриманих основ і вживаються всілякі спроби перевиховання. З цього випливає, що якщо суспільство думає про своє майбутнє, то воно на етапі дошкільного виховання оточує дітей вихователями найвищого рівня моральності та професіоналізму. Це мають бути люди від Бога. Саме вони повинні розпізнати майбутнє покликання кожної дитини і закласти спрямованість його розвитку. Не випадково в Японії вихователь дошкільних установ - одна з найпрестижніших і високооплачуваних спеціальностей. Дуже важлива у зв'язку з цим і цілеспрямована системна освітня робота з батьками: від моменту, що передує зачаттю дитини, до закінчення ним школи.

Вирішення цих, як і багатьох інших завдань переходу до методологічної педагогіці неможливо без прямої участі у цих процесах усіх без винятку засобів масової інформації. Всі державні телерадіокомпанії просто зобов'язані вести щоденні навчальні програми від батьківського університету до навчальної загальної програми з Досить Загальної Теорії Управління, щодо Концепції Громадської безпеки в цілому. Всі нинішні відверті прийоми магії і телевізійної ворожби, зомбування психіки підростаючого покоління на викорінення людяності, на насильство, розпусту, алкоголізацію повинні бути зняті з екрану, як мінімум, державних засобів масової інформації. Все, що ми і наші діти бачимо на телеекрані, з неминучістю перетікає в наше повсякденне життя. Це азбучні істини для розуміють в системі егрегоріально матричного управління.

попередній матеріал
Последнее изменение %PM, %23 %636 %2013 %14:%Май

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×