Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%PM, %14 %875 %2021 %20:%Дек

Забезпечення позову арештом майна правомірне лише щодо відповідача. Верховний Суд

Оцените материал
(1 Голосовать)
Звертаючись до суду позивач не вірно витлумачив норма процесуального права і просив забезпечити позов шляхом накледення арешту на майно особи, що не була відповідачем по справі
Касаційний цивільний суд ВС зазначив наступне - забезпечення позову має використовуватися виключно для забезпечення виконання цього конкретного рішення по цій конкретній справі а не є засобом вирішення спірних ситуацій взагалі, поза межами поззовних вимог конкретно у даній справі. 

Саме це слугує забезпеченню збалансованості інтересів сторін - позивачів і відповідачів. Однак не можна обмежувати інших учасників процесу. Якщо арешт накладено на майно, що не належить відповідачеві - такий арешт підлягає скасуванню.

Постанова

Іменем України

 

22 січня 2020 року

м. Київ

 

справа № 569/5761/19

провадження №61-18079св19

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

 

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

 

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2019 року у складі судді Галінської В. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Бондаренко Н. В., Ковалчьук Н. М.,

 

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просив: стягнути зі ОСОБА_2 на свою користь збитки (упущену вигоду) у розмірі 860 483, 87 грн за період з 06 листопада 2015 року по 28 січня 2016 року та 1/3 збитків (упущеної вигоди) за період з 29 січня 2016 року по 09 березня 2017 року у розмірі 669 354, 84 грн; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на свою користь 1/3 збитків (упущеної вигоди) за період з 29 січня 2016 року по 09 березня 2017 року у розмірі 669 354, 84 грн з кожного.

Також ОСОБА_1 у березні 2019 року звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти на рахунках ОСОБА_2 в межах суми 1 529 838, 71 грн, ОСОБА_5 в межах суми 669 354, 84 грн та ОСОБА_4 в межах суми 669 354, 84 грн.

В обґрунтування заяви зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження всього належного відповідачам майна, що унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову про стягнення збитків та спричинить необхідність оскарження правочинів щодо подальшого відчуження такого майна на користь третіх осіб.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2019 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена частково. Забезпечено позов шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 в межах суми 1 529 838, 71 грн, ОСОБА_3 в межах суми 669 354, 84 грн, ОСОБА_4 в межах суми 669 354, 84 грн.

04 липня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про зміну заходів забезпечення позову у цій справі шляхом скасування арешту, накладеного на все нерухоме та рухоме майно ОСОБА_2 в межах суми 1 529 838,71 грн, ОСОБА_3 в межах суми 669 354, 84 грн, ОСОБА_4 в межах суми 669 354, 84 грн та накладення арешту шляхом заборони відчуження на: домоволодіння та земельну ділянку (кадастровий номер 5624683700:03:006:0023, площею 0,2465 га), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та будівлі офісу по АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ОСОБА_2 , ринкова вартість яких складає 1 545 820, 00 грн; квартири АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , ринкова вартість якої становить 1 532 150, 00 грн; нежитлові приміщення - штаб, офіцерську їдальню, солдатську їдальню, казарму, котельню, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, які належать на праві власності ОСОБА_4 , ринкова вартість яких становить 857 840, 00 грн.

В обґрунтування заяви зазначали, що законодавством визначено не тільки необхідність забезпечення прав та інтересів позивача, а так само й недопущення необґрунтованого або надмірного обтяження прав відповідача.

Для забезпечення виконання ухвали суду про накладення арешту як на рухоме, так і на нерухоме майно, вона повинна містити відомості про об`єкт обтяження (адреса місцезнаходження нерухомого майна, кадастровий номер земельної ділянки, державний номер транспортного засобу тощо).

ОСОБА_2 є власником домоволодіння та земельної ділянки (кадастровий номер 5624683700:03:006:0023, площею 0,2465 га) вартістю 476 020, 00 грн згідно Звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна від 03 липня 2019 року, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_2 на праві власності належить будівля офісу на АДРЕСА_2 , вартість якого складає 1 069 800, 00 грн згідно Звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна від 03 липня 2019 року.

Загалом вартість вищевказаного належного ОСОБА_2 майна складає 1 545 820, 00 грн, відтак накладення арешту на нього в повній мірі забезпечує позов ОСОБА_1 у цій справі.

ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 , вартість якої складає 1 532 150,00 грн згідно Звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна від 03 липня 2019 року. Накладення арешту на зазначену квартиру в повній мірі забезпечує позов ОСОБА_1.

ОСОБА_4 на праві власності належать нежитлові приміщення: штаб, офіцерська їдальня, солдатська їдальня, казарма, котельня, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, ринкова вартість яких складає 857 840, 00 грн. Накладення арешту на вказані нежитлові приміщення в повній мірі забезпечує позов ОСОБА_1 у цій справі.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року, заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про заміну заходу забезпечення позову ОСОБА_1 задоволено.

Замінено заходи забезпечення позову ОСОБА_1,вжиті ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2019 року.

Скасовано арешт, накладений ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2019 року,на все нерухоме та рухоме майно ОСОБА_2 в межах суми 1 529838,71 грн; ОСОБА_3 , в межах суми 669354,84 грн; ОСОБА_4 в межах суми 669 354,84 грн.

Накладеноарешт шляхом заборони відчуження домоволодіння та земельноїділянки (кадастровий номер 5624683700:03:006:0023, площею 0,2465 га), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та будівлі офісу по АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ОСОБА_2 , ринкова вартість якихстановить 1 545 820, 00 грн.

Накладеноарешт шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_3 вартістю 1 532 150, 00 грн, яка належить на праві власності ОСОБА_3

Накладено арешт шляхом заборони відчуження нежитлових приміщень: штабу, офіцерської їдальні, солдатської їдальні, казарми, котельні, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, які належать на праві власності ОСОБА_4 , ринкова вартість яких становить 857 840,00грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову було те, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідачів, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Встановлено, що вищевказане нерухоме майно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за своєю вартістю в повній мірі забезпечує виконання рішення у справі за позовомОСОБА_1 у разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті та враховують інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені.

З метою недопущення надмірного та незаконного навантаження на права та обов`язки відповідачів, суд дійшов висновку про необхідність визначення окремого нерухомого майна, на яке слід накласти арешт з метою забезпечення позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що на заявника покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим. Однак при зверненні до суду із заявою про заміну заходів забезпечення позову відповідачі не просили застосувати інший вид забезпечення позову ніж той, який вже було застосовано судом.

Зі змісту заяв вбачається, що відповідачі фактично просили частково скасувати вжитий ухвалою суду захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та обмежитись накладенням арешту лише на частину майна, належного відповідачам, що не є заміною одного виду забезпечення позову іншим у розумінні статті 156 ЦПК України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Рівненського міського суду Рівненської області.

01 листопада справа № 569/5761/19 надійшла до Верховного Суду.

 

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

 

Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_7 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з частинами першою-третьою статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала.

ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом просив: стягнути зі ОСОБА_2 на його користь збитки (упущену вигоду) у розмірі 860 483, 87 грн за період з 06 листопада 2015 року по 28 січня 2016 року, а також 1/3 збитків (упущеної вигоди) за період з 29 січня 2016 року по 09 березня 2017 року у розмірі 669 354, 84 грн; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь 1/3 збитків (упущеної вигоди) за період з 29 січня 2016 року по 09 березня 2017 року у розмірі 669 354, 84 грн з кожного.

Суди встановили, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння та земельної ділянки,розташованих за адресою: АДРЕСА_1 вартістю476 020 грн згідно Звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна від 03 липня 2019 року, а також будівліофісу на АДРЕСА_2 вартістю 1 069 800 грн згідно Звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна від 03 липня 2019 року. Загалом вартість вищевказаного нерухомого майна становить 1 545 820 грн.

ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 , вартість якої складає 1 532 150 грн згідно Звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна від 03 липня 2019 року.

ОСОБА_4 на праві власності належать нежитлові приміщення: штаб, офіцерська їдальня, солдатська їдальня, казарма, котельня, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, ринкова вартість яких складає 857 840 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідачів було те, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідачів, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Постановляючи ухвалу про заміну заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з ціни позову, даних про вартість належного відповідачам нерухомого майна, а також балансу інтересів позивача щодо задоволення своїх вимог при виконанні рішення суду у випадку його задоволення судом, а також відповідачів, які мають право розраховувати на обмеження їх прав як власника у обсязі, який є необхідним для забезпечення виконання рішення суду про задоволення позову.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2019 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідачів, вартість якого значно перевищує ціну позову.

Вирішуючи питання про зміну одного заходу забезпечення позову іншим, суд першої інстанції врахував співмірність вартості нерухомого майна, на яке просили накласти арешт відповідачі, та ціни позову, надавши правильну оцінку наявним звітам про його експертну грошову оцінку.

Крім того, суд першої інстанції правильно виходив з того, що при застосуванні заходів забезпечення позову відповідачі мають право розраховувати на обмеження їх прав у обсязі, який є необхідним для забезпечення виконання рішення суду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

 

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

 

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

 

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їхскасування відсутні.

 

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року без змін.

 

Щодо судових витрат

 

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

 

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

 

 

 

 

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов

Обращаясь в суд истец не верно истолковал норму процессуального права и просил обеспечить иск путем наложения ареста на имущество лица, не являвшегося ответчиком по делу
Кассационный гражданский суд ВС отметил следующее - обеспечение иска должно использоваться исключительно для обеспечения выполнения этого конкретного решения по этому конкретному делу, а не является средством разрешения спорных ситуаций вообще, за пределами исковых требований конкретно по данному делу.

Именно это служит обеспечению сбалансированности интересов сторон – истцов и ответчиков. Однако нельзя ущемлять других участников процесса. Если арест наложен на имущество, не принадлежащее ответчику – такой арест подлежит отмене.

Прочитано 552 раз

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×