Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Суббота, 17 Ноябрь 2012 19:37

Про визнання недійсним рішення

Оцените материал
(2 голосов)
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2012 (суддя П. Хотенець), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 (судді О. Ільїн, П. Тихий, М. Черленяк) в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Харківської міської ради від 30.04.2003 №100/03 в частині надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозволу на проектування та розроблення проекту відведення земельної ділянки відмовлено у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 

"07" серпня 2012 р.                                                                                    Справа № 5023/10095/11  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Заступника військового прокурора Харківського гарнізонуна постановувід 17.05.2012 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№5023/10095/11 господарського суду Харківської областіза позовомВійськового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі: 1.          Міністерства оборони України; 2.          Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова;доХарківської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПП Молодченко Раїса Михайлівнапровизнання недійсним рішенняза участю представників:

позивача 1: Остапенка В.В., дов. від 16.11.2011, б/н;

позивача 2: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: про-ра відділу Яговдіка С.М., посвідчення дійсне до 27.10.2013;

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2012 (суддя П. Хотенець), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 (судді О. Ільїн, П. Тихий, М. Черленяк) в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Харківської міської ради від 30.04.2003 №100/03 в частині надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозволу на проектування та розроблення проекту відведення земельної ділянки відмовлено у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

 

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Заступник військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2012, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Вважає, що оскаржувані рішення судів не відповідають приписам ст. 77 ЗК України, п. 45 Положення "Про порядок надання в користування земель для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом МО України від 22.12.1997 №483.

 

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга непідлягає задоволенню з наступних підстав.          

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

 

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Проведеною прокурорською перевіркою дотримання вимог законодавства щодо обліку цільового використання та законності відчуження земель, відведених для потреб Міністерства оборони України посадовими особами квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова встановлено, що на обліку Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, знаходиться земельна ділянка військового містечка № 216 загальною площею 95,7 га., яка розташована в АДРЕСА_1 Прокурор в позовній заяві вказує, що дана земельна ділянка до теперішнього часу перебуває на обліку квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова та Міністерства оборони України.

Рішенням 13 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 30 квітня 2003 року №100/03 було надано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на проектування та розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва  магазину з наметом для очікування транспорту по АДРЕСА_2

Прокурор вважає, що передана фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться на території військового містечка № 216. Спірна земельна ділянка є державною власністю, відноситься до земель оборони та перебуває у постійному користування військового містечка № 216.

Прокурором та позивачами не надано доказів на підтвердження прав позивачів на земельну ділянку по АДРЕСА_2 оскільки ними не надано ні договору оренди, ні державного акту, зареєстрованих у відповідному центрі Державного земельного кадастру, на земельну ділянку по АДРЕСА_2 Позивачем не оформлено землекористування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 у встановленому законом порядку.

Рішенням 20 сесії Харківської міської ради 23 скликання від 22 лютого 2001 року "Про комунальну власність" було затверджено зокрема перелік об'єктів включених до переліку комунальної власності станом на 21 лютого 2001 року.

На виконання зазначеного рішення Харківської міської ради та Указу Президента України від 15 червня 1999 року № 648 було складено акт передачі дев'яти будинків по вул. Астрономічній, 35 "А" - 35 "І" та земельної ділянки загальною площею 73699,42 кв. м військового містечка №216 (на 1257 квартир, загальною площею 92,8 тис кв. м) у комунальну власність для обслуговування  будинків.

Зазначений акт було складено, підписано та скріплено відповідними печатками комісією, до складу якої входили з одного боку: головний інженер Донецької КЄЧ району, начальник КЄВ Харківського військового університету, інженеру КЄВ Харківського військового університету, районний інженер Донецької КЄЧ району, Начальник Харківського військового університету, Начальник Донецького КЄЧ району та з іншого боку: Начальник КП ПЖРЕП-2 Київського району м. Харкова, який було затверджено Заступником Головнокомандувача військ ППО України з будівництва та розквартирування військ -начальником управління 28 листопада 2002 року.

Додатково було складено акт прийому-передачі документації по передачі 9-ти житлових будинків №№35 "А" - 35 "І" по вул. Астрономічній КП ПЖРЕП-2 Київського району м. Харкова від Харківського військового університету схеми мереж каналізації, водопостачання, теплопостачання, контейнерів для сміття, земельної ділянки та генплан розміщення житлових будинків.

Між тим, судами не встановлено, що Міністерством оборони України чи Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова оскаржувалося рішення Харківської міської ради від 22.02.2001 "Про комунальну власність", зокрема в частині переходу у комунальну власність земельної ділянки загальною площею 73699,42 кв. м.

Тому, враховуючи статті 12, 83 ЗК України, вищевказані житлові будинки та земельна ділянка перейшли до комунальної власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

У подальшому вказані житлові будинки були заселені мешканцями (у своїй більшості, колишніми військовослужбовцями, які мали право на житло), квартири у цих будинках були приватизовані у встановленому законом порядку, а обслуговування та благоустрій цих багатоквартирних житлових будинків та вищезазначеної земельної ділянки перейшли до КП ПЖРЕП-2 Київського району   м. Харкова.

З акту вибору земельної ділянки для проектування магазину з наметом для очікування транспорту по АДРЕСА_2 виготовленого Комунальним підприємством "Науково-технічний центр земельної інформаційної системи" у 2002 році, який входив в перелік документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення міської ради, вбачається, що земельна ділянка для проектування магазину з наметом для очікування транспорту знаходиться у Київському районі поблизу житлового будинку №35-Ж по вул. Астрономічній у м. Харкові. На ділянці передбачається розташування 1-поверхової будівлі (магазину) з наметом для очікування транспорту біля розворотного кола маршрутного таксі.

Третьою особою на стороні відповідача були зібрані та надані до відповідних виконавчих органів Харківської міської ради необхідні документи для прийняття оспорюваного рішення.

За встановлених обставин, із застосуванням приписів ст.ст. 83,125,126 ЗК України, ст. 21 ЦК України, ст. 144 Конституції України, ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" суди дійшли висновку про те, що рішення Харківської міської ради від 30 квітня 2003 року № 100/03 в частині надання приватному підприємцю ОСОБА_1 дозволу на проектування та розроблення проекту відведення земельної ділянки під магазин з наметом для очікування транспорту по вул. Астрономічній, 35 л в м. Харкові не порушує інтересів позивачів, прийняте у межах повноважень відповідача та з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним.

 

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 21 ЗК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси позивача у справі.

В силу норм ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Перелік документів, що посвідчують права на землю визначений ст. 126 ЗК України. Так, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.  Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а право оренди земельної ділянки  - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Між тим, звертаючись із позовною заявою, ні прокурором, ні позивачем не надано жодних з перелічених вище документів на підтвердження своїх прав на спірну земельну ділянку. Посилання прокурора на те, що спірна земельна ділянка обліковується за Міністерством оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу  м. Харкова не може підтверджувати право власності або користування земельною ділянкою, оскільки, відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 15 Порядку надання в користування земель для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом МО України від 22.12.1997 №483 (надалі - Порядок) надання в користування земельних ділянок для потреб Збройних Сил України здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Відведення земельних ділянок проводиться на підставі рішень рад, які в межах своєї компетенції надають в користування землі. В рішенні про надання земель вказуються умови користування землею.

Земельні ділянки для потреб Збройних Сил України надаються в постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди (п.16 Порядку).

Право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або користування землею, забороняється (п.п. 17,18 Порядку).

Слід зауважити, що наказ Міністра оборони є обов'язковим для виконання позивачами.

Не може вважатися доказом прав на земельну ділянку подана прокурором відомість про наявність та використання земель оборони по КЕВ м. Харкова (а.с. 18, т.1) оскільки з довідки вбачається лише адреса земельної ділянки та її розмір, що аж ніяк не підтверджує приналежність спірної земельної ділянки до земель оборони.

Відповідно до ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Нормами ч.1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Судами встановлено, що на виконання зазначеного рішення Харківської міської ради та Указу Президента України від 15 червня 1999 року № 648 було складено акт передачі дев'яти будинків по вул. Астрономічній, 35 "А" - 35 "І" та земельної ділянки загальною площею 73699,42 кв. м військового містечка №216 (на 1257 квартир, загальною площею 92,8 тис кв. м) у комунальну власність та для обслуговування  будинків. При цьому, з акту вибору спірної земельної ділянки по АДРЕСА_2 вбачається, що земельна ділянка знаходиться у Київському районі поблизу житлового будинку №35-Ж по вул. Астрономічній у м. Харкові.

Враховуючи, що ні прокурором, ні позивачами не підтверджено прав Міністерства оборони України на спірну земельну ділянку, тобто не надано ні відповідного рішення органів місцевого самоврядування про надання земельної ділянки, ні державного акту на землю, ні договору оренди землі та не доведено  факту порушення прав Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на спірну земельну ділянку, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскаржуване рішення прав позивачів на землю не порушує та прийняте Харківською міською радою в межах повноважень, наданих їй Земельним Кодексом України.

За таких обставин, відсутні правові підстави для застосування ст. 77 ЗК України та п. 45 Порядку. Тому, колегія суддів залишає поза увагою доводи скаржника про незастосування судами вказаних норм права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням до них норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115 , 1117 , 1119 , 11111 ГПК України ,? Вищий господарський суд  України, ?

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Заступника військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова ? залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 у справі №5023/10095/11 -залишити без змін.

 

Головуючий, суддяВ. Овечкін     Судді:Є. Чернов      В. Цвігун

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×