Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Суббота, 10 Ноябрь 2012 19:29

Про вихід учасника з товариства та виплату вартості частини майна товариства

Оцените материал
(4 голосов)
ОСОБА_1 ( далі Позивач) звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Автотюнінг»( далі ТОВ „Автотюнінг” ) із позовом про вихід учасника з товариства та виплату вартості частини майна товариства посилаючись на наступне.
14 серпня 2001 року між сторонами у справі був укладений Установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Автотюнінг»та затверджено статут даного товариства. 03 вересня 2001 року відбулася державна реєстрація TOB «Автотюнінг», учасниками якого стали Позивач та ОСОБА_3 Як зазначає позивач у позові, директором товариства спочатку був обраний Позивач, а згодом на цю посаду був переобраний ОСОБА_3. Відповідно до статуту TOB «Автотюнінг», Позивачем було передано до статутного фонду товариства 7 500 грн., що відповідає 50 % Статутного фонду, це ж саме підтверджується: витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Як зазначає позивач у позові, з 2001 р. по 2010 р. Позивач та ОСОБА_3 працювали разом на розвиток товариства, весь прибуток ділили порівну та в усьому досягали взаємної згоди. В жовтні 2010 р. між сторонами у справі стався конфлікт, у зв'язку з тим, що вони стали по-різному бачити пріоритети розвитку товариства.

РІШЕННЯ

 "29" лютого 2012 р.Справа № 26/17-5054-2011

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Войтенко С.М.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреністю від 28.11.2011р.;

від відповідача : ОСОБА_3 директор, ОСОБА_4 за довіреністю від 28.09.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : ОСОБА_1;

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Автотюнінг»;

про вихід учасника з товариства та виплату вартості частини майна товариства, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( далі Позивач) звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Автотюнінг»( далі ТОВ „Автотюнінг” ) із позовом про вихід учасника з товариства та виплату вартості частини майна товариства посилаючись на наступне.

14 серпня 2001 року між сторонами у справі був укладений Установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Автотюнінг»та затверджено статут даного товариства.

03 вересня 2001 року відбулася державна реєстрація TOB «Автотюнінг», учасниками якого стали Позивач та ОСОБА_3 Як зазначає позивач у позові, директором товариства спочатку був обраний Позивач, а згодом на цю посаду був переобраний ОСОБА_3.

Відповідно до статуту TOB «Автотюнінг», Позивачем було передано до статутного фонду товариства 7 500 грн., що відповідає 50 % Статутного фонду, це ж саме підтверджується: витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Як зазначає позивач у позові, з 2001 р. по 2010 р. Позивач та ОСОБА_3 працювали разом на розвиток товариства, весь прибуток ділили порівну та в усьому досягали взаємної згоди.

В жовтні 2010 р. між сторонами у справі стався конфлікт, у зв'язку з тим, що вони стали по-різному бачити пріоритети розвитку товариства.

Як зазначає позивач, з цього часу ОСОБА_3 не допускає його до контролю за діяльністю товариства, не розподіляє прибуток, фактично здійснив «рейдерський захват»та незаконно, у порушення статуту, самостійно здійснює керівництво товариством, приймає рішення одноособово. Позивач заявив про свій намір вийти з товариства, але ОСОБА_3 відмовляється, виплачувати належну йому частку з статутного капіталу, пропорційну 50% вартості майна, яке є власністю товариства і знайомити позивача з річним звітом.

З посиланням на приписи ст.54 Закону України «Про господарські товариства», Позивач просить:

-зобовязати ТОВ „Автотюнінг” внести зміни до статуту, враховуючи його Позивача вихід з учасника ТОВ;

- зобовязати ТОВ „Автотюнінг” зареєструвати у встановленому законодавством порядку зміни до статуту;

-стягнути з ТОВ „Автотюнінг” на його користь 50% прибутку ТОВ з жовтня 2010 р. по день винесення рішення на користь Позивача:

-стягнути з ТОВ „Автотюнінг” 50% вартості від всього належного ТОВ „Автотюнінг” майна на користь Позивача.

Представник відповідача з позовом не згоден, надав відзив на позов у якому зазначив, що позивач у справі до тепер не вийшов із складу учасників ТОВ „Автотюнінг” і тому відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про господарські товариства” просить у позові відмовити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.2012р. продовжено строк розгляду спору по справі № 26/17-5054-2011на 15 днів до 01 березня 2012 р.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, -

п. 28. При вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства.

Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Статтею 54 Закону України „Про господарські товариства” визначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

З приведеної норми закону випливає, що виплата учаснику товариства вартості його майна у товаристві провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Тобто, вказаної виплаті передує вихід учасника з товариства та затвердження звіту за рік в якому він вийшов з товариства.

Статтею 148 Цивільного кодексу України визначено, що :

1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

2. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема із змісту позову, позивач повязує свій вихід із складу учасників ТОВ з моменту конфлікту з ОСОБА_3 в жовтині 2010 р.

Як зазначив Верховний Суд України у вищевказаній Постанові - Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Таким чином, з приведеного виливає, що для виходу із складу ТОВ достатньо просто подати заявувідповідній посадовій особі товариства або вручити її цим особам органами зв'язку та з цієї дати учасник є таким що вийшов із складу ТОВ.

Позивач, при подачі позову, не надав докази його виходу із учасників ТОВ заяву про вихід із складу учасників ТОВ. Тобто на момент звернення до господарського суду позивач є учасником ТОВ.

Відповідачем під час розгляду справи, надані два запрошення позивачу ( з копіями поштових квитанцій про відправлення відповідачеві) про дату скликання загальних зборів ТОВ у яких зазначено порядок денний, серед якого питання щодо виключення зі складу засновників ОСОБА_1

На жодне, з двох наданих повідомлень, позивач не відреагував, на збори не зявився.

Відповідно до Правил надання послуг поштового звязку надані відповідачем поштові квитанції на імя позивача є достатнім доказом надсилання позивачеві запрошення для участі у загальних зборах.

Таким чином, суд вважає, що відповідач у встановленому законом порядку повідомляв позивача про дату скликання загальних зборів.

З цих підстав суд відхиляє твердження позивача, що надані відповідачем поштові квитанції не є доказом саме повідомлення позивача про скликання загальних зборів.

З приведеного випливає, що Відповідач застосовував міри щодо запрошення позивача у встановленому законом порядку до участі у загальних зборах ТОВ, але позивач на загальні збори не зявився.

Відповідно до преамбули установчого договору про створення ТОВ „Автотюнінг”, п. 1.1 статуту ТОВ „Автотюнінг” засновниками ТОВ „Автюнінг” є ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Отже, якщо засновниками ТОВ є лише дві особи то таким чином, загальні збори ТОВ „Автотюнінг” є чинними ( наявність кворуму) лише у випадку присутності на них обох засновників. Тобто, без присутності одного з засновників ТОВ „Автотюнінг” загальні збори не є правомочними ( відсутній кворум).

З приведеного випливає, що викладені у відзиву на позов обставини щодо запрошення позивача на загальні збори та його неявка на них відповідає дійсності і свідчить про не можливість прийняття ТОВ рішення про вихід позивача з нього.

Аналізуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач, як один з засновників ТОВ „Автотюнінг” у встановленому законом порядку належним чином викликав ( запрошував) позивача до участі у загальних зборах, але останній на повідомлення не відповів, тому загальні збори ТОВ з приводу виплати йому вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному (складеному) капіталі не відбулись і отже рішення з цього приводу загальними зборами ТОВ не приймалось. Відтак то і підстав для виплати належних позивачу йому виплат немає.

Крім того, під час розгляду справи 29 лютого 2012 р. відповідачем надано у засіданні суду оригінал та копія заяви ОСОБА_1 від 17 лютого 2012 р. про вихід із складу засновників ТОВ. Отже лише 17 лютого 2012 р. позивач вийшов із складу ТОВ.

Із позовом позивач звернувся до господарського суду 15.12.2011 р.

Таким чином, позивач у справі подав позов до суду для захисту його права при цьому самого порушення права ще не відбулося. Факту виходу позивача з ТОВ ще не було. Тобто фактично до подачі заяви про вихід з ТОВ позивач подав позов до суду про захист його права, яке на момент звернення його до суду ще не було порушено взагалі.

Виходячи із змісту п. 28 вищевказаного Пленуму Верхового Суду України момент виходу позивача з ТОВ мав місце лише під час розгляду справи. При цьому суд зазначає. що жодні обставини справи ( конфлікти засновників ТОВ та інше) не є підставою для виходу учасника із складу засновників ТОВ.

Відтак право позивача на стягнення з ТОВ на його користь 50% прибутку з жовтня 2010 р. по день прийняття судом рішення на його користь та 50% вартості всього належного ТОВ майна не порушено, та не має місце взагалі за вище приведених обставин.

За таких обставин, з урахуванням викладеного суд не убачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати покладаються на позивача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33,32,43,44,49, 82-85 ГПК України, ст. 148 Цивільного Кодексу України, ст. 54 Закону України „Про господарські товариства”, п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, - суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсягу.

Суддя Никифорчук М.І.
Повне рішення складено 05.03.2012 р.

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×